Відзнаку високого рівня отримали ТУКЗ (KMKSZ) та Аттіла Віднянський Лауреати із Закарпаття на врученні премії «Угорська спадщина»

Минулої суботи в Будапешті вже у 96-й раз зібралися для вручення премії «Угорська спадщина», якою за визначні результати діяльності відзначили сім осіб та установ. Серед лауреатів були й Товариство угорської культури Закарпаття та Аттіла Віднянський.

Як відомо, премію «Угорська спадщина» щоквартально присуджують тим особам, групам осіб чи установам та організаціям, які своєю діяльністю долучилися до розвитку угорської культури, науки, економіки, спорту, загалом до підвищення рівня морально-духовного розвитку суспільства.

У залі урочистостей Академії наук Угорщини (АНУ) під час святкової церемонії було нагороджено Товариство угорської культури Закарпаття за взяту на себе місію із захисту угорців і боротьбу за їх права. Премію вручили голові ТУКЗ др. Василю Брензовичу. Організацію, що стала захисною сіткою для закарпатської угорської громади, створили, об’єднавшись, ініціативні громадяни 26 лютого 1989 року в Ужгороді. Під керівництвом Шандора Фодо, добре відомого своїм опозиційним минулим, закипіла діяльність товариства, яке «плело великі, майже 70-річні мрії закарпатських угорців». Головною заслугою засновників стало те, що, оцінивши можливості політичної ситуації, вони сміливо зробили перші кроки. Вони усвідомлювали, що громаді необхідне все те, чого вона до того була позбавлена: вільна преса, угорські книги, радіо, телебачення, театр, професійно-технічна освіта, університет, гімназія, угорські дитсадки і насамперед те, щоб угорські населені пункти отримали свої оригінальні назви – прозвучало в лаудації, зачитаній головою Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства, ректором Закарпатського угорського інституту ім. Ф.Ракоці ІІ др. Ільдікою Орос. Із виходом на арену молодої, політично освіченої генерації почався новий етап у житті організації. Її талановиті представники пліч-о-пліч із засновниками підняли розбудову товариства на фаховий рівень. До провідних особистостей цього процесу належить Шандор Мілован, учасник революції 1956 року, до якого доєдналися молодші побратими: Гейза Гулачі, Міклош Ковач та Василь Брензович. Завдяки послідовній позиції і невтомній праці спільні мрії багатьох крок за кроком почали втілюватися в життя. «ТУКЗ, організацію із захисту інтересів закарпатських угорців, неодноразово і з різних сторін намагалися розвалити, але ТУКЗ залишилося і з гідністю прибрало руїни, залишені фальшивими пророками. Велич та дозрілість організації та її керівників доводить те, що хоча угорці є однією з найменших меншин в Україні, але їхній голос звучить і в Брюсселі, і в Нью-Йорку, бо її провідники переслідують не власні інтереси, а стоять на захисті інтересів закарпатських угорців, які багато страждали у ХХ столітті. Тому ТУКЗ вже давно стало частиною угорської національної спадщини. Премія «Угорська спадщина» все це підкреслює, робить більш впізнаваним і підтверджує» – підкреслила Ільдіко Орос.

За визначні досягнення в розбудові театру відзнакою було вшановано й директора Угорського національного театру Аттілу Віднянського. Уповноважений міністра, реформатський священик Золтан Балог сформулював мистецьку сутність Аттіли Віднянського так: «Бути угорцем, угорським митцем це не стільки стан, скільки виклик і призначення […] Адже душа, коріння творчих візій Аттіли Віднянського знаходяться на Закарпатті, в Берегові». А про самого митця відзначив: «Він служить національному театру і керує ним. І при цьому Аттіла Віднянський вміє залишатися локальним патріотом. Він робить наочним сучасне трагічне становище угорців на Закарпатті. У період, коли їх позбавляють прав, він бере на себе роль трибуна, що доносить голос громади на місцевому і державному рівнях. Він бореться за мовні й культурні свободи угорців: як громадський діяч, автор-митець, патріот, закарпатський угорець».

Лауреатами премії «Угорська спадщина» також стали Ференц Шнейтбергег за музичну творчість та підтримку музичних талантів, Гімназія ім. Вереш Палне за 150-річну успішну діяльність та першість у навчанні дівчат, Гейза Фейо за письменницьку та соціографічну діяльність (премію вручили його внукові – Андрашу Фейо), Національний цвинтар «Фіумеі», а також посмертно всесвітньо відомий фізик барон Лоранд Етвеш. Прикметно, що про його гідне наслідування на ниві угорської науки й освіти життя підготував працю історик др. Іштван Газда, а премію отримав академік, ректор Наукового університету ім. Етвеша Лоранда др. Ласло Борі.

21 вересня лауреати отримали дуже престижну відзнаку, адже премію «Угорська спадщина» називають також орденом честі для угорців.