«Розкажи мені, Атіко!» – Літературний вечір на честь Аттіли Йожефа до Дня угорської культури
22 січня громадська організація «Про Культура Субкарпатіка» організувала творчий вечір на честь Аттіли Йожефа до Дня угорської культури. Захід відбувся в приміщенні Палацу культури імені Перені.
У рамках заходу з виставою «Розкажи мені, Атіко» виступили угорський актор, лауреат премії «Юнацька прима» Міклош Вечеі Г., та угорський піаніст, лауреат премії «Артіс’юс» Ерік Темпфлі. Постановка є частиною репертуару Будапештського театру комедії з 2018 року.
Перед початком вистави до присутніх звернувся керівник дипломатичної місії Консульства Угорщини в Берегові д-р Іштван Дєбнар, який виголосив вітальну промову від імені дипломатичних представництв в Ужгороді та Берегові. У своєму виступі дипломат наголосив, що День культури стає справжнім святом, коли підсумовуємо власні здобутки.
«Плекаймо і бережімо свою рідну мову. Шануймо і передаваймо свої традиції та народні звичаї»,
– додав він.
Потім слово взяв ректор Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ, який звернув увагу на те, що угорська культура житиме, процвітатиме та розвиватиметься лише за умови, що її культивуванням займатимемося ми самі. Степан Черничко зазначив:
«Без громади немає культури, так само як і без культури немає громади. У разі їх переплетення та міцної взаємодії культура продовжуватиме розвиватися і процвітати».
Після вітальних промов відбувся показ монодрами «Розкажи мені, Атіко!».
«Хто такий Аттіла Йожеф для нас? Ми знаємо його життєвий шлях, у кожного з нас є улюблений вірш з його пера. Потрапляючи в різні життєві ситуації, ми переосмислюємо і по-новому сприймаємо його рядки. Але рідко помічаємо серед рим ту руйнівну пристрасть і жагу до любові, яка жила в ньому. „Аттіла Йожеф, з силою божевілля, іноді одним словом міг достукатися глибше, ніж будь-хто інший до нього”, — писав у своєму щоденнику Шандор Мароі. Саме з цієї душевної сили черпає натхнення і Міклош Вечеі Г., намагаючись розкрити життєвий шлях поета, його почуття закоханості та поетичний доробок….»
Вистава Міклоша Вечеі Г. передала глядачам кілька життєвих переживань поета. У монодрамі біографічні елементи перепліталися з уривками поезії.
Угорський журналіст і театральний критик Габор Бота в одній зі своїх статей описав свої враження від вистави:
«Перед нами людина безмежно тендітна, дуже вразлива, з гострим розумом, геніальністю не обділена, здатна вмить опустити руки, в якій переплітаються вогонь і вода, а емоційні сплески виходять далеко за межі допустимого. Однієї миті він — на землі, наступної — на висоті, летить над хмарами, і тут же впадає в агонію. Пан Вечеі Г. здатен передати відчуття цієї життєвої траєкторії, що постійно змінює свій курс: то тремтить від холоду, то кидає в жар, то навпаки — з жару кидає в холод».
Артистів зустрічала повна зала та бурхливі оплески глядачів.
Захід відбувся за підтримки уряду Угорщини та Фонду імені Габора Бетлена.
-
Ця стаття також доступна наступними мовами
Magyar