Промова Степана Черничка на церемонії відкриття навчального року у ЗУІ ім. Ференца Ракоці ІІ
Шановні гості, дорогі колеги, першокурсники та старшокурсники!
Сьогодні ми зібралися тут, щоб разом відзначити початок нового навчального року – початок чогось нового. Ми святкуємо віру в майбутнє та сподіваємось, що одного дня війна завершиться, настане мир, і замість кровопролиття та руйнувань знову запанують спокій, любов і можливість вільно втілювати творчі ініціативи. Адже кожен, хто навчається, хто передає знання, і, звісно, хто керує навчальним закладом, робить внесок у майбутнє. А мудрий інвестор вірить, що його вклад рано чи пізно принесе результат, а створене ним не стане жертвою руйнування. Можливо, хтось вважає, що ми, вчителі та керівники закладів освіти, надто оптимістичні. Адже наша робота й саме існування залежать від можливості розпочати новий навчальний рік і від кількості учнів та студентів. Однак результати цьогорічної вступної кампанії наочно свідчать: молодь довіряє нам, вірить у можливості нашого закладу, і багато хто обирає саме нас як місце для інвестування у власну освіту та реалізацію знань. Підтвердженням цього є 1358 заяв, поданих цього року на навчання за запропонованими спеціальностями. У 2025–2026 навчальному році я з радістю вітаю на відкритті 520 першокурсників, які навчатимуться за 23 освітніми програмами на рівні «бакалавр», та 114 студентів, що продовжують навчання за 11 програмами на рівні «магістр». Загалом нас обрали 634 нових студентів. Якщо додати до цього тих, хто вступив у попередні роки, з гордістю можу сказати: станом на початок 2025–2026 навчального року в нашому інституті здобувають вищу освіту 1582 студенти. За всю історію існування нашого навчального закладу кількість запропонованих напрямів підготовки, кількість першокурсників та загальна чисельність студентів ніколи не була такою високою. Зі студентами працюють 172 викладачі, з яких 73% мають науковий ступінь, а 49% – вчене звання доцента або професора. Тому, коли я з обережним оптимізмом оцінюю новий навчальний рік, то передусім спираюся саме на ці цифри. І, звісно, на підтримку наших спонсорів і партнерів – насамперед Угорщини, її уряду, зокрема Державного секретаріату з питань національної політики Офісу прем’єр-міністра та Міністерства культури та інновацій. Саме вони створюють для нас надійний тил, який є вкрай важливим для збереження дієздатності нашого закладу. Щиро дякую їм за це.
Шановні першокурсники! Закликаю вас насолоджуватися студентськими роками: беріть участь у заходах, які організовує та пропонує наш навчальний заклад, долучайтеся до активностей Студентського самоврядування. Не переймайтеся тим, що вам добре і весело на цих подіях – студенство не має бути суцільною серйозністю. Урешті-решт, березневі юнаки не за чашкою теплого лате з соєвим молоком вирішили влаштувати революцію. Докладайте зусиль, аби студентські роки були змістовними й корисними. Але не забувайте про баланс: важливо, щоб активне життя не призвело до зниження успішності. Пам’ятайте – екзаменаційна сесія неминуча, як і сама смерть. Наприкінці семестру екзаменаційний період постукає у двері, навіть коли ми до цього й не готові. Я б хотів звернутися до молодих колег, викладачів, які тільки починають свій професійний шлях. Шановні молоді колеги, дорогі викладачі, які вже мають багаторічний досвід роботи, я закликаю вас підтримувати живий контакт зі своїми студентами та вихованцямиАдже авторитет викладача не обов’язково формується через зверхнє ставлення до студентів, ніби вони перебувають на іншому рівні. Викладач може заслужити повагу і визнання своїх студентів, беручи участь у футбольному матчі між викладачами і студентами, вирушаючи разом зі своїми студентами на екскурсію або обговорюючи з ними враження від відвідування театральної вистави чи художньої виставки. Без спільних вражень немає спільноти, а без спільноти цінність студентських років скорочується в рази.
Як звикли, на нас чекає важкий навчальний рік. Звісно, незабаром розпочнеться процес акредитації, і ми навіть не уявляємо, які виклики чекають на нас. Ми можемо бути впевнені, що наші труднощі не зникнуть, як роса на сонці, навіть у світі, де панує гонитва за бажаннями і багато хто живе з непохитною вірою у власні переконання. Ми повинні працювати, боротися, щоб відстояти результати нашої праці. На нас лежить величезна відповідальність, адже ця установа пов’язує тисячі людей. Тому прошу всіх, хто має сили, талант і енергію, долучитися до цієї роботи, аби спільними зусиллями зробити все можливе і необхідне для досягнення поставлених цілей.
Бажаю всім успішного, плідного і, зрештою, спокійного, мирного та безтурботного навчального року. Дякую за увагу.
-
Ця стаття також доступна наступними мовами
Magyar