До дня народження Шандора Петефі

«На березі Дунаю тихий дім…
Я й досі побиваюся за ним,
Пригадую все те, що так люблю:
Свій дім, свій край і гірко сльози ллю», –

пролунали рядки одного із віршів Шандора Петефі у перший день 2025 року – у день його народження. Покладений на музику вірш прозвучав у виконанні хору святого Хреста біля пам’ятника великому угорському поету в Берегові.

На площі коротку промову виголосив голова Берегівського осередку Товариства угорської культури Закарпаття Степан Молнар Д., який висловив вдячність за те, що кожного року завжди знаходяться люди, які не забувають про день народження Шандора Петефі і збираються невеличкою групою біля пам’ятника, незважаючи на те, що про проведення заходу не повідомлялося завчасно. За його словами, такі заходи також показують, що ми належимо один одному, нас об’єднує спільна мова, ідентичність та цінності. Він підкреслив, що Шандор Петефі є одним з тих угорців, які зробили націю великою, і пам’ять про нього повинна жити в серці кожного угорця.

Останнім акордом урочистостей стало виконання хором Берегівського костелу Воздвиження Святого Хреста покладених на музику віршів «Буду я деревом, коли ти станеш деревом чи квіткою» та «Трояндовий кущ на схилі пагорба».

Насамкінець відбулася церемонія вшанування: усі присутні могли покласти вінки та квіти до пам’ятника поетові.

Ця стаття також доступна наступними мовами
• Magyar