Кафедри історії та суспільних дисциплін брала участь у XIX Закарпатській науковій студентській конференції

16 травня 2025 року на базі Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ (ЗУІ ім. Ференца Ракоці ІІ) відбулася XIX Закарпатська наукова студентська конференція. Захід традиційно приурочують до Дня науки й проводять щороку в травні. Мета конференції — сприяти професійному розвитку студентів закладів вищої освіти та розширенню фахових зв’язків. Цьогоріч участь у ній брали 49 студентів, які представили 50 наукових доповідей. Робота конференції проходила у восьми секціях. Кафедра історії та суспільних дисциплін була представлена у двох із них: «Історія І – Особливості локальної історії радянської доби» та «Історія ІІ – Соціальна історія». Конференція також слугувала першим етапом відбору до XXXVIII Національної наукової студентської конференції, що відбудеться навесні 2027 року.

У секції «Історія І – Особливості локальної історії радянської доби» свої дослідження презентували шість учасників. До складу журі увійшли: габілітована докторка історичних наук Барбара Банк (голова секції, Католицький університет імені Пейтера Пазманя, Комітет національної пам’яті), д-р Єлізавета Молнар Д. (секретар секції, ЗУІ ім. Ференца Ракоці ІІ), д-р Матей Арон (Комітет національної пам’яті), д-р Ласло Поллоі (Дебреценський університет), д-р Левенте Пюшпекі (Дебреценський університет), д-р Ібоя Самборовскі Нодь (ЗУІ ім. Ференца Ракоці ІІ), проф. д-р Жужанна Варга (Будапештський університет імені Лоранда Етвеша), габілітована докторка Наталія Вароді (ЗУІ ім. Ференца Ракоці ІІ).

Це слайдшоу вимагає JavaScript.

Беттіна Бакша виступила з доповіддю на тему «Політика пам’яті СРСР на Закарпатті» (науковий керівник – д-р Наталія Вароді). Предметом її дослідження є механізми впливу Радянського Союзу на формування колективної історичної пам’яті у період після 1945 року. Норберт Бенкев презентував роботу «Спогади закарпатських угорців – учасників радянсько-афганської війни» (наукова керівниця – д-р Ібоя Самборовскі Нодь). Сільвестер Іжак представив дослідження «Історія будівництва Теребле-Ріцької гідроелектростанції (1949–1956)» (науковий керівник – д-р Наталія Вароді), підготовлене на основі раніше не досліджених архівних джерел. Агота Папп виступила з доповіддю «Совєтизація Петрова (1944–1953)» (наукові керівниці – д-р Єлізавета Д. Молнар та д-р Маріанна Марушинець), у якій на підставі архівних матеріалів та глибинних інтерв’ю проаналізовано особливості радянізації населеного пункту: явище «маленького роботу», колективізацію, становище церкви. Жанетт Шандор представила роботу «Родини села Чомонин у тіні „маленького роботу”» (наукова керівниця – д-р Єлізавета Д. Молнар), присвячену примусовому вивезенню угорських чоловіків у листопаді 1944 року. Почесним гостем секції був докторант Будапештського університету імені Лоранда Етвеша Жолт Горват, який представив доповідь «Роль соціалістичних освітніх програм у процесі глобальної зміни еліт».

Підсумки секції:

  • 1 місце – Жанетт Шандор
  • 2 місце – Сільвестер Іжак
  • 3 місце – Норберт Бенкев

Спеціальна відзнака – Агота Папп

У секції «Історія ІІ – Соціальна історія» виступили вісім учасників. До складу журі увійшли провідні місцеві та угорські історики: д-р Юрій Чотарі (ЗУІ ім. Ференца Ракоці ІІ), д-р Юрій Данч (ЗУІ ім. Ференца Ракоці ІІ), проф. д-р Клара Папп (Дебреценський університет), проф. д-р Габор Ердевді (Будапештський університет імені Лоранда Етвеша), д-р Пейтер Форішек (Дебреценський університет), д-р Ференц Молнар (ЗУІ ім. Ференца Ракоці ІІ), д-р  Йожеф Шаллаі (Ніредьгазький університет).

Першим виступив Іштван Вереш (науковий керівник – д-р Ласло Браун), який у своїй доповіді проаналізував обставини останнього дворянського повстання 1809 року в Угочанському комітаті, зокрема заворушення, що виникли під час військових навчань. Наступним доповідачем став Бейла Балог (науковий керівник – д-р Барнабаш Кейс), який представив міждисциплінарне дослідження (типологічний та рентгенологічний аналіз) меча Х століття, знайденого в селі Соломоново. Еліза Гіді (науковий керівник – д-р Юрій Данч) розповіла про перебіг епідемій чуми в Угорщині XVIII століття у контексті національно-визвольної війни Ракоці та останньої загальнонаціональної епідемії. Мілан Горват (науковий керівник – д-р Юрій Чатоші) присвятив свою доповідь історії шляхетського роду Керепеці з комітату Береґ, представши увесь життєвий шлих родини від його походження у XIII столітті до зникнення у XVII столітті та проаналізувавши земельні володіння і кар’єрні здобутки представників роду. Агоштон Радванскі (науковий керівник – д-р Імре Сакал) репрезентував історію пам’яті закарпатських угорців у пресі після Першого Віденського арбітражу. Вівієн Товт (науковий керівник — д-р Федір Молнар) виступила з дослідженням Північно-Східної Угорської залізниці, зокрема другорядної лінії Ніредьгаза–Ужгород, її законодавчого підґрунтя, історії будівництва та пов’язаних із ним труднощів. Фаховий тон роботі секції додали виступи двох докторантів Будапештського університету імені Лоранда Етвеша: Аннамарія Асталош представила доповідь «Структура і зміст записів цивільних шлюбів (1895–1918) на прикладі реєстраційної книги округу Вилок», а Пейтер Вереш – «Що приховувало горище маєтку Геренді? Збереження цінностей та пошук джерел у XIX столітті».

Підсумки секції:

  • 1 місце – Мілан Горват
  • 2 місце – Еліза Гіді
  • 3 місце – Бейла Балог

Спеціальна відзнака – Мілан Горват

До Національної наукової студентської конференції пройшли: із першої секції – Сільвестер Іжак та Жанетт Шандор, із другої секції – Еліза Гіді та Мілан Горват.

Мілан Горват і Жанетт Шандор,
студенти спеціальності «Історія»

    Ця стаття також доступна наступними мовами

  • Magyar