Міжнародний науковий семінар «Еміль Балецький – мовознавець, письменник, освітянин»

23-24 травня 2019 р. у м. Берегове Закарпатської області відбувся Міжнародний науковий семінар під назвою «Еміль Балецький – мовознавець, письменник, освітянин», організований Закарпатським угорським Інститутом імені Ференца Ракоці ІІ та Угорською академічною радою Закарпаття. Захід був присвячений 100-річчю з дня народження митця.

До постаті незаслужено забутого Еміля (Омеляна, Ємельяна) Балецького (1919-1981), вихідця із Закарпаття, почали привертати увагу в 90-і роки минулого століття, було опубліковано низку матеріалів про нього. Нині Балецький відомий як мовознавець, літературознавець, поет, перекладач, педагог. Філолог-славіcт, доктор наук, він багато років поспіль очолював кафедру російської філології Будапештського університету, з його ініціативи і за його участі 1961 року створено відділення української мови й літератури, яке існує і до сьогодні як кафедра у межах Інституту слов’янської і балканської філології. Балецький є співавтором підручника старослов’янської мови для угорців, автором хрестоматії з історії російської мови, дослідником «Слова о полку Ігоревім». Балецькому належать численні мовознавчі та ін. статті та напрацювання, зокрема з діалектології Закарпаття, угорсько-українських мовних контактів, запозичень, описів пам’яток української писемності XVII ст., знайдених на території Угорщини. Він автор низки художніх прозових та поетичних творів, перекладів віршів угорських поетів російською мовою. Балецький був одним із редакторів часопису «Studia Slavica», який виходить і нині. Від 1958 року – член комітету з історії слов’янської філології при Міжнародному комітеті славістів.

У семінарі взяли участь науковці, викладачі з Берегова, Будапешта, Києва, Ніредьгази, Сеґеда та Ужгорода. Серед них – учні, колеги, родичі Балецького, дослідники його наукової та літературної творчості.

Семінар тривав у конференц-залі Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці, з вітальним словом виступили: проректор Інституту Дюла Фодор, консул Консульства Угорщини у м. Берегове Іштван Дьєбнер та доцент кафедри української філології Єлизавета Барань, котра відповідала за організаційну підготовку заходу.

У перший день у межах кількох засідань прозвучали доповіді, які торкалися питань життєпису, мовознавчої, літературознавчої та освітянської діяльності Еміля Балецького. Так, нові факти до його життєвої біографії додали: М. Капраль та М. Лявинець з Будапешта, остання серед іншого оприлюднила маловідомі факти про виступи Балецького на Будапештському радіо, використавши у доповіді аудіо- і відеоматеріали. Завідувач кафедри української філології Будапештського університету ім. Л. Етвеша Вікторія Лебович на основі архівних документів з’ясувала складну ситуацію, що склалася у філологічному осередку університету, де працював Балецький в останні роки.

А. Галас з Ужгорода розповіла про зв’язки Балецького з Кирилом Галасом. Відомий дослідник угорсько-українських мовних зв’язків, соціолінгвістики І. Чернічко окреслив мовне становище на Закарпатті у 1939-1944 роках.

Знаний професор-славіст, колишній завідувач кафедри української філології Будапештського університету ім. Л. Етвеша, учень Балецького А. Золтан присвятив свій виступ розгляду його підручника зі старослов’янської мови, завідувач кафедри української філології Сеґедського університету, славіст, україніст – йому належить заслуга дослідження мови українських церковних рукописів XVI ст. в Угорщині, Мігай Кочіш назвав свій виступ «Еміль Балецький та українські мовні пам’ятки», фольклорист з Ужгорода Ю. Туряниця мовив слово про Балецького як поета і педагога.

Провідний науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України (далі – ІМФЕ), доктор філологічних наук Л. Мушкетик охарактеризувала його фольклорно-етнографічні записи на Закарпатті та коментарі до них.

Про викладацьку, філологічну діяльність мовознавця розповів І. Геґедюш з Будапешта. Є. Барань, якій належить низка праць з питань українсько-угорських мовних контактів, виголосила доповідь «Лінгвоукраїністика в науковій спадщині Еміля Балецького».

Про літературну творчість митця йшлося у доповідях М. Лявинець (Будапешт) про ранню лірику поета, О. Ташкович (Будапешт) про становлення Балецького як народного письменника, Т. Чонки з Берегова про його прозові твори, Е. Балли (Ужгород-Ніредьгаза) про мотив дороги в малій прозі письменника. Завідувач кафедри української філології з Ніредьгазького інституту В. Штефуца оприявнила виступ про слов’янсько-угорські мовні зв’язки, Т. Вайдич з Берегова розглянула педагогічну діяльність Івана Панькевича у Чехословаччині (30-і роки ХХ ст.).

Наступного дня учасники семінару відвідали село Гукливий Воловецького району – тут 21 лютого 1919 року народився Е. Балецький, Чинадіївську загальноосвітню школу, Мукачівську загальноосвітню школу (раніше Мукачівська російськомовна гімназія), в яких колись навчався Е. Балецький.

Леся Мушкетик
член-кореспондент НАН України,
провідний науковий співробітник,
доктор філологічних наук