Подолання мовних бар’єрів у громадському житті прикордонних регіонів
Європейський Союз активно підтримує ініціативи, спрямовані на усунення мовних бар’єрів (Європейський акт про доступність (англ. European Accessibility Act, EAA)) та спрощення міжрегіональної комунікації (Європейське агентство прикордонної і берегової охорони (англ. Frontex: The European Border and Coast Guard Agency)). У рамках стратегії розширення ЄС запустили програму міжрегіонального співробітництва Interreg Europe, яка фінансує проєкти, що сприяють скороченню розриву у рівні розвитку, економічного зростання та якості життя між регіонами Європи та прикордонними територіями країн, що прагнуть вступу до ЄС.
Один із таких підпроєктів має назву «Подолання мовних бар’єрів у громадському житті прикордонних регіонів», основною метою якого є сприяння багатомовності, враховуючи потреби потенційних відвідувачів із сусідніх регіонів.
Координатором ініціативи стало Європейське об’єднання територіального співробітництва «Тиса», а підтримали її партнери: благодійний фонд «За Закарпатський угорський інститут» (БФ «ЗУІ»), Закарпатське угорське педагогічне товариство (ЗУПТ), Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці II, громадська організація « Про Культура Субкарпатіка» (ПКС), румунський фонд «Fundaţia Identitás».
31 січня у Закарпатському угорському інституті імені Ференца Ракоці II відбулася пресконференція, на якій учасники представили проєкт широкій громадськості.
Присутніх привітала директорка благодійного фонду «За Закарпатський угорський інститут» (БФ «ЗУІ») Тинде Товт.
«Благодійний фонд «За Закарпатський угорський інститут» вважає своїм пріоритетом підтримку місцевого суспільного життя, освіти, її розвитку та підвищення якості вищої освіти. Саме тому ми долучилися до цієї міжнародної програми»,
– зазначила вона.
Завдяки залученню українських партнерів, до реалізації проєкту долучився Науково-дослідний центр імені Антонія Годинки, що діє при Закарпатському угорському інституті імені Ференца Ракоці II. Центр має значний досвід у проведенні досліджень, зокрема щодо використання угорської мови в офіційній та приватній сферах. Попередні дослідження показали, що закарпатські угорці прагнуть ширшого використання рідної мови в офіційних установах, тоді як у приватному секторі сформувався попит на багатомовність, що є наслідком історичних змін у регіоні.
«Попередника Науково-дослідного центру імені Антонія Годинки заснували ще 2001 рокі, який із перших днів досліджував мовну політику в Україні, правові аспекти мовного питання та дво- і багатомовність закарпатських угорців»,
– зазначив ректор ЗУІ ім. Ф. Ракоці Степан Черничко.
Він додав, що в багатьох регіонах світу, включно зі столицею Європейського Союзу, на вулицях, площах та будівлях з’являються багатомовні написи та інформаційні знаки. Це не лише полегшує орієнтування для відвідувачів, а й підкреслює цінність багатомовних громад.
«Мовне розмаїття – це цінність, яку потрібно зберігати»,
– наголосив він.
Президент Європейського об’єднання територіального співробітництва «Тиса» Оскар Шестак акцентував увагу на значущості мовних досліджень, наголошуючи на їхній важливості. За його словами, після політичних змін у регіоні почався процес мовної ізоляції, а одним із ключових завдань цього проєкту є її подолання та створення умов для вільного мовного обміну між різними спільнотами.
Менеджер проєкту організації «Fundaţia Identitás» Жолт Ковач звернув увагу на те, що в Сату-Маре почали відкриватися українські школи, що свідчить про необхідність досліджувати не лише румунсько-угорські мовні питання, а й інтеграцію української мови в цей процес.
Національний віце-президент Молодіжного християнсько-демократичного союзу Угорщини Андраш Кіш наголосив на значущості створення спільних цінностей, адже цей проєкт має важливе значення як для угорської, так і для української та румунської громад, особливо для представників національних меншин.
«Я пишаюся тим, що місто Берегове бере участь у цьому проєкті, який ще більше зміцнить нашу громаду. Згідно з чинним законодавством, ми можемо встановлювати угорські символи на будівлях та в громадських місцях лише за умови їхнього дублювання українською мовою. Попри це, міська влада докладає всіх зусиль, щоб закарпатські угорці могли повною мірою зберігати свою культурну ідентичність»,
– підсумував міський голова Берегова Золтан Бабяк.
A. K.