У ЗУІ імені Ф. Ракоці ІІ відбувся День відкритих дверей, присвячений мовній безбар’єрності

1 січня 2025 року розпочалася реалізація міжнародного проєкту співпраці HUSKROUA Language APL «Транскордонна мовна доступність у суспільному просторі», що впроваджується у співпраці з Благодійним фондом «За Закарпатський угорський інститут» (БФ «ЗУІ»). Метою проєкту є створення сприятливих умов для розвитку мовної різноманітності у прикордонних регіонах Угорщини, Словаччини, України та Румунії, а також покращення доступу до багатомовного спілкування в публічному просторі. 27 серпня організатори представили проміжні результати реалізації проєкту в межах Дня відкритих дверей у Закарпатському угорському інституті імені Ференца Ракоці II.

Першою присутніх привітала директорка БФ «ЗУІ» Тюнде Товт, яка представила учасників та ознайомила з порядком денним заходу.

Після цього слово взяв ректор Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці II Степан Черничко.

«Мовна безбар’єрність полягає в тому, щоб надати людям рівні можливості та створити сприятливі умови для реалізації їхніх прав. Своїм прагненням забезпечити рівні права та можливості для всіх ми робимо внесок у демократизацію суспільства, а також допомагаємо Україні виконувати свої міжнародні зобов’язання, які вона взяла на себе перед Радою Європи, коли ратифікувала певні міжнародні конвенції. Це також сприяє виконанню умов, необхідних для вступу до Європейського Союзу – у частині забезпечення мовних та етнічних прав національних меншин»,

– наголосив він.

У своїй вітальній промові голова Європейського об’єднання територіального співробітництва «Тиса» (ЄОТС «Тиса») Оскар Шестак звернув увагу на те, що з моменту проголошення незалежності Україна поставила перед собою низку завдань у сфері мовної та політики щодо національних меншин, які створили чимало труднощів для місцевих жителів.

«Я вірю, що цей проєкт сприятиме перетворенню мовного розмаїття з перешкоди на цінність, завдяки якому представники національних меншин зможуть користуватися своїми правами не лише у теорії, а й у повсякденному житті»,

– додав він.

Після вітальних виступів першою доповідачкою стала представниця фонду «Ідентичність» Аннет Егрі, яка розповіла про особливості реалізації проєкту в Румунії.

Потім Степан Черничко розповів про перспективи реалізації проєкту в Україні, зокрема на Закарпатті, а також презентував «Посібник з використання мови (Україна)». У своїй доповіді ректор звернув увагу на норми чинного законодавства України, якими закріплено зобов’язання, взяті державою в різних сферах, у тому числі в частині забезпечення прав осіб, що належать до національних меншин, зокрема щодо можливості користування мовою меншини в органах місцевої влади, використання цієї мови у взаєминах між особами, які належать до національних меншин, та органами державної влади, публікації офіційних документів мовами меншин, застосування мови меншини під час обговорень на засіданнях місцевих рад, використання традиційних назв населених пунктів регіональними мовами, а також призначення на посади державних службовців, які володіють регіональними або мовами меншин, з метою забезпечення можливості представникам меншин вирішувати адміністративні питання рідною мовою. При цьому він наголосив, що реалізація зазначених прав на практиці можлива лише за умови ухвалення відповідного рішення представницьким органом місцевого самоврядування.

«Ключовими тезами цього проєкту є знання та захист прав що дорівнює практиці рівності прав. У нашому випадку безбар’єрність – саме про це»,

– наголосив він.

Про економічний аспект реалізації проєкту на Закарпатті розповіла керівниця Навчально-дослідного центру імені Антонія Годинки Корнелія Гіреш-Ласлов, яка, зокрема, висвітлила зв’язок між двомовними написами на об’єктах надання послуг та залученням більшої кількості потенційних клієнтів завдяки дво- або багатомовній інформації.

Далі директорка ЄОТС «Тиса» Андреа Сабоней Цап представила програму реалізації проєкту в місті Кішварда. У своїй доповіді вона розповіла про встановлення двомовних табличок на інформаційних дошках місцевих підрозділів центрів надання адміністративних послуг, а також про започаткування курсів з вивчення угорської мови як іноземної для біженців, які переїхали сюди внаслідок російсько-української війни.

Про важливість залучення перекладача під час розгляду кримінальних та адміністративних справ, а також про порядок реалізації такого права та необхідність залучення кваліфікованих перекладачів до адміністративних процедур розповів присутнім ужгородський правозахисник Анатолій Василечко.

«Кажуть, що найнебезпечніші перешкоди, які стоять перед нами, – це ті, що знаходяться всередині нас. Я вважаю, що проєкт «Транскордонна мовна доступність у суспільному просторі» покликаний саме для усунення внутрішніх протиріч, переконань та опору, що існують у суспільному житті. Бажаю успіхів учасникам цього проєкту!»

– зазначив консул Консульства Угорщини в Берегові Дьєрдь Балог.

Наостанок, слово взяла президентка ЗУІ імені Ференца Ракоці ІІ Ільдіко Орос, яка підкреслила, що цей проєкт слугує своєрідним орієнтиром дій, які потрібно зробити, аби ми могли жити пліч-о-пліч і порозумітися між собою.

«Ми маємо законні права, і ми повинні ними користуватися. Цей проєкт дозволить змінити негативні тенденції, усунути мовний бар’єр і забезпечити умови для налагодження добросусідських відносин між сусідами, щоб вони не ставилися один до одного вороже»,

– додала вона.

Реалізація проєкту здійснюється за підтримки Європейського Союзу в рамках програми «Interreg VI-A NEXT Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2021–2027».

Аніта Курмай

Ця стаття також доступна наступними мовами
• Magyar