Звіт ректора Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ за 2024/2025 н.р.

Шановні гості!

Шановні колеги!

Дорогі випускники!

Щиро вітаю вас на церемонії вручення дипломів Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ. Щороку на цьому заході я звик казати, що обов’язком ректора є підбити підсумки навчального року та поінформувати громадськість про діяльність закладу. Однак цього року я вирішив не виголошувати річний звіт ректора саме тут і саме зараз. Це рішення має дві причини. По-перше, у минулому навчальному році відбулося стільки всього, що детальний перелік зайняв би щонайменше півтори години. А по-друге — неймовірна спека сьогодні.

Однак не можу не сказати кілька слів про минулий навчальний рік.

2024/2025 навчальний рік для нашого інституту, як ми вже звикли, знову минув під знаком безперервної адаптації та функціонування в надзвичайних умовах. Війна, що триває багато років, і надалі ставить перед нами серйозні виклики. Попри це, інститут непохитно виконує свою роль як освітнього, наукового та культурного центру.

Спільнота інституту символізує невтомну витривалість закарпатців і, зокрема, угорської громади регіону, а також прагнення зберегти й розвивати себе навіть у складних обставинах. Глибока суспільна інтегрованість нашого закладу на Закарпатті — особливо в Берегівському районі та місті Берегово — є беззаперечною, адже ми є одним із найбільших роботодавців і платників податків, що визначають місцевий бюджет, а отже, суттєво сприяємо стабільності регіону.

Як і в попередні роки, цього року ми також розширили наше освітнє портфоліо чотирма новими спеціальностями: вчитель фізичного виховання, вчитель музики, угорська мова, література і комунікація, а також садово-паркове господарство. Таким чином, у наступному навчальному році ми чекаємо вступників на 33 освітні програми у 7 галузях підготовки.

Для нас розвиток освітніх пропозицій — це погляд у майбутнє та інвестиція в нього. Цей підхід, у поєднанні зі зростанням кількості студентів та розширенням інфраструктури закладу, свідчить про те, що наш інститут є символом неперервності та надії. У країні, де відтік молоді є серйозною проблемою, стабільність та розвиток інституту є вагомим контраргументом. Ми — надійна опора у світі, що вийшов із ладу.

Серед викликів зазначу, що протягом минулого навчального року ми успішно провели чергову акредитацію шести освітніх програм. Паралельно ми успішно пройшли проміжну перевірку міжнародної інституційної акредитації: цей зовнішній процес оцінки якості підтвердив, що наш заклад відповідає найвищим європейським стандартам у галузі вищої освіти. І щоб у нікого не залишилося сумнівів щодо викликів наступного навчального року — зазначу: попереду акредитація десяти освітніх програм.

Замість довгого переліку досягнень і викликів я хотів би подякувати всім (ну добре, майже всім) нашим викладачам і співробітникам, які з надзвичайною відданістю займалися викладанням і науковою діяльністю, а найголовніше — студентами в цей непростий період. Особлива подяка нашим партнерам, які створили для нас умови стабільності та можливості для розвитку.

Дорогі випускники!

Тепер я звертаюся до вас, адже сьогоднішній день присвячений саме вам і отриманню ваших заслужених дипломів.

Я ніколи не розумів, чому на церемоніях вручення дипломів прийнято, щоб промовці в образі мудреців давали настанови молоді, яка чекає на отримання диплому і, щиро кажучи, на бурхливе святкування. Особисто я ніколи б не наважився вказувати комусь, як жити своє життя. Максимум, на що я здатен — поділитися з вами, дорогі молоді колеги, двома цитатами, згадуючи себе в період після отримання диплому.

Перша — з поезії ісландського письменника Йона Калмана Стефанссона «Смерть не любить жартів»:

Вигадай якусь назву
для свого життя,
коротку, дзвінку, лаконічну,
таку, щоб умістилася
у рисочку
між двома датами,
коли тебе покладуть у землю.

Гадаю, це добра порада, яку я, на жаль, сам ніколи б не зміг сформулювати.

І наостанок ще одна цитата — з роману Андраша Вішкі «Виселення» (2022), що нагадує нам, де ми знаходимося, і чому кожен навчальний рік у нашому інституті починається і завершується саме тут, у Божому домі:

ми не є ані авторами,
ані головними героями,
ані режисерами,
ані, зрештою, інтерпретаторами
сценарію нашого життя.

Дорогі випускники! Я сказав усе, що хотів. Вирішуйте самі, що з цим робити — як і з отриманим дипломом, знаннями, та, зрештою, зі своїм життям.

Від імені Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ і особисто від себе бажаю вам багато-багато успіхів, ще більше сил і витривалості — і, звісно, якнайшвидшого миру всім нам.

Берегово, 4 липня 2025 року

Ця стаття також доступна наступними мовами
• Magyar