Навчальний корпус І. – Головний корпус (колишня будівля Палацу королівського правосуддя)
Адреса нерухомості: Берегово, площа Кошута, 6.
Власник: Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці II
Загальна площа: 7885,3 м2
Кількість поверхів: 3 + підвал + мансардний поверх
Кількість приміщень: 227
Будівля була зведена у 1908-1909-му роках, під час урядування прем’єр-міністра Шандора Векерле, за проєктом Ференца Яблонські. Об’єкт будувався як палац правосуддя для Березького та Угочанського комітатів. На фасаді головного входу під великим гербом Угорського Королівства розміщувався напис – Палац правосуддя Угорського Королівства, який знищили з приходом радянської влади. Після Тріанонського мирного договору тут розмістився районний суд. Коли закінчилася Друга світова війна, в будівлі була розміщена радянська казарма, а згодом тут відкрили завод точної механіки для військово-промислового комплексу. Для цього розбудували потужну систему вентиляції, а в приміщеннях розмістили багатотонні верстати. Після розпаду Радянського Союзу завод збанкрутував, опалення тут відключили, майстерні закрили. Це все стало причиною подальшого погіршення і так занедбаного стану будівлі.
Берегівська міська рада одноголосно проголосувала 23 січня 2002 року за передачу у власність інституту будівлі за адресою: площа Кошута, 6. У 2003-му році міська рада нового скликання за пропозицією заступника міського голови, що представляв Демократичну спілку угорців України, спробувала повернути собі право власності на будівлю. Районний суд виніс рішення на користь міськради, однак Закарпатський обласний апеляційний суд своїм рішенням від 19 січня 2005 року залишив у силі попереднє рішення. Право власності на будівлю і надалі залишається за інститутом.
Внутрішній ремонт будівлі відбувався протягом 2003-2008 років. У зв’язку з відсутністю підтримки та джерел фінансування інститут у 2003 році звернувся до угорців зі всього світу з проханням підтримати реконструкцію закладу. Акція отримала назву «Візьми під опіку аудиторію». У фінансуванні внутрішніх ремонтних робіт взяло участь 75 міст та місцевих самоврядувань, 8 обласних рад, 4 фонди суспільної користі, 3 благодійні фонди, 1 громада, 3 спілки, 6 об’єднань, 14 приватних осіб, 2 музичні хори, 1 танцювальний колектив, 1 товариство. На ремонтні роботи було витрачено суму в розмірі 301 598 120 угорських форинтів. 54% робіт із реконструкції фінансував Благодійний фонд ім. Опацоі, 20% – Благодійний фонд ім. Іййеша, 26% – інші громадські організації. Інститут назвав приміщення будівлі назвами тих міст, областей, населених пунктів, закладів тощо, які надали кошти для ремонту цих приміщень. Ці назви були розміщені на табличках, вивішених біля входу до аудиторій. У результаті студенти під час занять навчаються в аудиторіях не зі звичайною нумерацією (№ 1, 2, 3 і так далі), а приходять на лекції до аудиторій Естергом, Ніредьгазо, область Вош тощо.
Головним донором став благодійний фонд імені Опацоі, який через гранти забезпечив 56% від загальної вартості ремонтних робіт
Інші донори та спонсори: благодійний фонд імені Іййєша, м. Будаорш, м. Естергом, Пештська область, Ноградська область, область Вош, XIV район Будапешта – Зугло, благодійний фонд «Еудоксіа 20», м. Кечкемет, Спілка друзів Угорщини (США), м. Торокбалінт, Яс-Нодькун-Солнокська область, IV район Будапешта – Уйпешт, Саболч-Сотмар-Березька область, Іштван Шкріпецкі та Єва Шкріпецкі, Чаба Шкултеті, м. Бейкешчобо, м. Дєр, м. Секешфегервар, Мерія міста Будапешт, IX район Будапешта – Ференцварош, м. Вац, м. Тісоуйварош, м. Сазголомботто, м. Дебрецен, ТзОВ „RST” др. Андрій Дан, Толназька область, II район Будапешта, м. Сентендре, XV район Будапешта, м. Будовар, м. Дунокесі, м. Тотобаньо, м. Текел, м. Кестгей, Товариство громадян (м. Сорвош), м. Корцог, благодійний фонд захисту від серцево-судинних хвороб, м. Тороксентмікловш, м. Готвон, громадянська спілка м. Ологі, м. Добош, м. Матейсалка, Спілка захисників Вітчизни м. Нірі, м. Ніредьгазо, м. Солнок, др. Міклош Семереді (м. Дебрецен), м. Сіксо, Комаром-Eстергомська область, м. Тийт, м. Капошвар, м. Дюло, м. Нодьконіжо, м. Вейчеш, м. Девечер, благодійний фонд міжкордонних і міжнаціональних зв’язків м. Сегед, Мальтійська служба допомоги, м. Фегердьормот, XIX район Будапешта – Кішпешт, м. Могач, XVII район Будапешта, громадське об’єднання «Можі», м. Сеггалом, м. Год, м. Батоньтеренє, Ференц і Далма Мадл, м. Боньгад, м. Шоркод, VIII район Будапешта – Йожефварош, м. Годолло, м. Нодьбойом, м. Папо, м. Сорвош, м. Кезсег, Гойду-Бігорська область, м. Тоткомлош, м. Гойдубесермень, м. Гойдунанаш, м. Федьвернек, м. Покш, м. Кунгедєш, др. Золтан Сабо (м. Туркеве), м. Мартфю, III район Будапешта – Обуда-Бейкашмедєр, м. Віллань, м. Болотонфюред, м. Капувар, м. Рокомоз, м. Гойдусобосло, м. Вейсто, м. Кунсентміклош, м. Озд, благодійний фонд «За вищу освіту» м. Золоегерсег, м. Керменд, Спілка старих студентів з берегів Верке, м. Седрев, м. Тоб, Геремпелі Мігальне (м. Тото), м. Озора, м. Нодькалло, фонд «За освічену молодь с. Федьвернек», Культурне товариство вірменського коріння Трансільванії, гурток захисників природи та друзів птахів сіл Ракоці, Католицький церковний хор, Пасулька Дєрдь (м. Дунокесі), Гергак Ольга (м. Дунокесі), Колектив народних танців імені Ракоці, др. Баконі Пейтер (м. Мартфю), T. Тошнаді Едіт (м. Мартфю), Дейнеш Дюлаш і Реформатський співочий хор імені Нодьковачі Арнольд Гросс, Спілка русинів Угорщини, Закарпатська спілка, об’єднання «Угорський чудоолень», комісія з питань культури поселення Кошд.
Найбільш проблемним місцем будівлі був дах. Необхідно було замінити черепицю, вік якої перевищував сто років. Дах протікав у різних місцях, а бурі в останні роки та два невеликі землетруси, які сколихнули Берегово в 2007-2008 роках, тільки погіршили ситуацію. У зв’язку з відсутністю коштів була оголошена акція «Придбай черепицю». Загальна площа даху становить 5600 квадратних метрів. Ми розрахували, скільки коштує одна черепиця, якщо в її вартість включити демонтаж старої черепиці, оновлення дерев’яної конструкції, стелення плівки, жерстяні роботи, штукатурні роботи, розширення будівлі тощо. Той, хто жертвував гроші на придбання черепиці, отримував іменні сертифікати. Список імен також вказаний на сайті закладу, а також буде розміщено на дошку пошани. Із зібраної суми було реконструйовано дах правого крила корпусу та фасад зі сторони вулиці. З метою продовження робіт Офіс прем’єр-міністра Угорщини уклав із закладом договір партнерства, завдяки якому було повністю завершено відновлення даху та фасаду будівлі.
Завдяки накриттю скляним дахом внутрішнього двору головного корпусу було створено атріум загальною площею 450 м2.