Звіт Ільдіко Орос про четверте засідання угорсько-української робочої групи з питань освіти

У Будапешті відбулося четверте засідання угорсько-української міжпарламентської робочої групи з питань освіти, на якому обговорювалися питання щодо забезпечення прав угорців Закарпаття та українських біженців. До складу угорської делегації увійшли голова Дипломатичної академії Угорщини (ДАУ) Оршоля Пачаі-Томашич, начальник департаменту з питань дипломатичних відносин із Закарпаттям Державного секретаріату з питань національної політики Офісу прем’єр-міністра Угорщини Янош Буйдошо, начальник відділу Державного секретаріату з питань національної політики Каталін Любка та речниця українців в угорському Парламенті Ліліана Грекса, а інтереси української сторони представляли заступники Міністра освіти і науки України Євген Кудрявець та Андрій Сташків, голова комітету Верховної Ради України з питань освіти Сергій Бабак, директорка департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської ОВА Мар’яна Марусинець та голова постійної комісії з питань освіти, науки, духовності та національних меншин Закарпатської ОВА, голова Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства Ільдіко Орос. Результати роботи та основні питання, які обговорювалися під час засідання робочої групи, зрезюмувала Ільдіко Орос.

За словами голови обласної комісії з питань освіти, одним з пріоритетних завдань робочої групи було оцінити результати виконання завдань, викладених у протоколі третього засідання. Пані Орос позитивно оцінила прогрес у розробці навчальної програми, яка не лише відповідає вимогам україського законодавста, але й сприяє збереженню угорської ідентичності. Наголосила, що й надалі невирішеними залишається низка питань, такі як, наприклад, забезпечення необхідних умов для складання мультидисциплінарного іспиту угорською мовою.

«Під час обговорення зачепили й питання про отримання нашим інститутом (ЗУІ – ред.) міжнародного сертифікату про акредитацію, який наразі не визнається українською державою. На це питання ми отримали відповідь, що документ не бути ностріфікований у зв’язку з відсутністю розробленого порядку визнання таких документів»,

– наголосила вона.

Поміж інших завдань робочої групи Ільдіко Орос пріоритетним назвала зустріч учасників заходу з представниками української меншини в Будапешті, які надали загальне уявлення про правове становище національних меншин Угорщини у сфері освіти.

«Беручи до уваги слова президента Володимира Зеленського, який під час свого візиту на Закарпаття запевнив нас, що Україна забезпечить представникам національної меншини краю ті ж права, які має українська меншина в Угорщині, я вважаю, що перед Україною стоїть нелегке завдання – наздогнати Угорщину в цьому питанні, однак не можливого ніколи не буває»,

– наголосила очільниця.

Уряд Угорщини визначився з переліком національних меншин, які визнані Парламентом як такі, що беруть активну участь у державотворенні. Юридичною підставою для надання їм статусу державотворчості є чисельність тих чи інших національних меншин, які проживали на території країни на момент перепису населення сто років тому. У зв’язку з цим у Законі «Про права національних меншин» йдеться про те, що українська етнічна група належить до національних меншин Угорщини. Крім того, таким меншинам надається право створювати власні органи самоврядування, які згодом можуть перетворитися на організації державного рівня, а також мають право формувати власні списки, висувати кандидатів на парламентських виборах з можливістю подальшого делегування свого законного представника до Парламенту.

Ільдіко Орос додала, що у рамках засідання робоча група дізналася більше про умови створення шкіл для представників національних меншин в Угорщині, а також про їх форми організації та утримання. В Угорщині органи самоврядування національних меншин, поміж іншого, мають право засновувати школи для представників національних меншин, кошти на утримання яких виділяє держава. В угорській системі освіти школи з мовою навчання національних меншин поділяються на чотири типи:

1. Повноцінна школа з навчанням мовою національних меншин – тут навчання проводиться виключно рідною мовою, окрім угорської мови та літератури, а також іноземних мов. Для отримання атестата про повну загальну середню освіту вони зобов’язані скласти державну підсумкову атестацію з угорської та рідної мови, яка визнається угорською державою як мовний іспит.
2. двомовна школа – тут частина предметів викладається угорською мовою, а частина – мовою нацменшин. Для отримання атестата про повну загальну середню освіту вони зобов’язані скласти державну підсумкову атестацію з угорської та рідної мови, яка визнається угорською державою як мовний іспит.
3. Школа з поглибленим вивченням мов – тут мова меншини викладається 5 годин на тиждень, а етнографія меншини входить до переліку обов’язкових дисциплін.
4. недільна школа – тут уроки фольклору та етнографії проводяться в другій половині дня або по суботах..

«На засіданні серед інших був присутній директор Національної української школи з поглибленим вивченням української мови ім. Лесі Українки, який повідомив, що вивченню етнографії виділили більше навчальних годин»,

– звернула увагу президент ЗВО.

Ільдіко Орос позитивно оцінила роботу комісії, оскільки на заході вдалося порушити низку питань, над вирішення яких ЗУПТ посильно працює з 2017 року, однак ці проблеми залишаються не вирішеними і до сьогодні.

«Ми не просимо більшого, лише хочемо повернути свої права, які забезпечувалися до 2017 року, а саме: надати відповідний статус школам з навчанням мовою нацменшин, забезпечити рівні можливості для вступу до вищих навчальних закладів для всіх абітурієнтів незалежно від того, в якій школі вони навчалися, забезпечити навчальні заклади підручниками, що перекладені мовою нацменшин, забезпечити вільний вибір між закладами освіти з навчанням різними мовами, іншими словами, забезпечити належні умови для повноцінного функціонування шкіл з угорською мовою навчання, надати можливість складати іспити з угорської мови та літератури, а також з угорської мови як іноземної, а не лише з англійської чи німецької, дозволити викладати історію угорського народу і надалі, а також забезпечити рівні умови для здобуття освіти рідною мовою на усіх рівнях»,

– зрезюмувала Ільдіко Орос.

Аніта Курмай

Ця стаття також доступна наступними мовами:
• Magyar