Вдруге День Закарпаття в Брюсселі

11-го жовтня в столиці Європейського Союзу вдруге організували  День Закарпаття.
Господинею заходу була депутат Європарламенту Андрея Бочкор, а також Інститут ім. Балаші, культурний центр угорського посольства в Брюсселі. Цьогорічний захід проходив у дусі 60-ої річниці Революції 1956-го року.

Андрея Бочкор, депутат партії «Fidesz-KNDP», а за походженням – закарпатка, на відкритті заходу розповіла, що вона вважає важливим представити в серці Європи минуле та сучасність закарпатської угорської громади, її культурні та традиційні скарби, театральне мистецтво, кулінарні особливості, адже у процесі збереження громади вагома роль належить саме сильній національній ідентичності і традиціям. Політик відзначила: «Навіть найбільші репресії і найжорстокіші диктатури не могли викорінити з сердець дух Революції 1956-го. Цю подію впродовж багатьох років вивчали як антидержавне повстання, цим викривляючи історію, але в серцях жила болюча правда, яку навіть псевдонаука не могла придушити. Почуття волелюбства та прагнення діяти завжди жило в серці угорського народу, у якому б куточку землі він би не жив ».
Золтан Надь, бельгійський посол Угорщини, у своєму вітанні висловив радість з приводу того, що цей захід, який у столиці Європейського Союзу представляє закарпатські цінності, на сьогодні вже переріс у традицію.
Ласло Брензович, голова Товариства угорської культури Закарпаття («KMKSZ»), депутат Українського Парламенту, зауважив, що після Тріанонського мирного договору однозначно найважча доля випала закарпатським угорцям. Під час радянського панування на Закарпатті настала ера найважчих репресій, яка розпочалася знищенням тутешнього угорського населення. Політик наголосив: «Угорці Закарпаття і в минулому, і в сьогоденні робили і роблять все можливе заради збереження своїх національних та культурних цінностей».
Ілдіка Орос, ректор Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, у своїй промові оцінила становище Закарпаття в радянські часи, а саме – ситуацію угорського населення: «Дух угорської революції 1956-го року прибув на таке Закарпаття, де думки і серце кожного билися в унісон з серцем народу. Але тут панував набагато більший страх серед населення. Та все ж молодь нашого краю взяла на себе відповідальність і зробила все можливе, відтак своїми вчинками довела, що є невід’ємною частиною угорського народу в межах Радянського Союзу».
Після привітань Наталія Вароді, викладач історії в ЗУІ, у своєму виступі, основою якого слугували документи закарпатських архівів та спогади сучасників, представила закарпатські події Революції 1956-го, реакцію та заходи радянського керівництва задля придушення повстання.
Продовженням історичної мандрівки до часів радянської ери стала розмова з учасником закарпатських подій, Шандором Мілованом. Він був очевидцем та учасником того руху солідарності, який розгорнувся на Закарпатті паралельно до будапештської революції. Пан Мілован згадав, як його батька забрали в концтабір і той навіки залишився там, а старший брат повернувся з важкою пневмонією і незабаром помер. «Я належу до того покоління, яке втратило своїх батьків, братів, родичів у так званих «робочих таборах», ми відчули страх перед владою на собі, у своїх сім’ях». У 1956-му році, будучи ще майже дитиною, 16-річний Шандор Мілован та його товариші, тоді ще і не повністю розуміючи юнацьким розумом вагу своїх вчинків, повстали проти радянської системи. Учасник закарпатських подій пройшов через ряд тривалих і важких допитів. Суд над ним тривав два дні, його звинуватили у розповсюдженні пропагандистської літератури та протидержавній діяльності. Пану Міловану оголосили вирок – позбавлення волі на 4 роки.
Другий Брюссельський День Закарпаття завершився престижним та душевним виступом драматичного гуртка Закарпатського угорського інституту. Під керівництвом Наталії Гал, акторки Закарпатського угорського драматичного театру, юні таланти представили глядачам виставу «Звучать барабани». Дійство у формі віршів, спогадів сучасників представляє Революцію 1956-го року та всі ті почуття, які переживали закордонні угорці у зв’язку з рабством, утисками. Сценарій вистави зумів передати той біль, який переживала Угорщина в 1950-их роках.
Цьогорічний День Закарпаття приніс у серце Європейського Союзу місцеві цінності закарпатської угорської громади, представив велич та єдність угорської нації, і разом з тим став гідним початком ряду брюссельських заходів з нагоди 60-ої річниці Революції 1956-го року.

Прес-служба депутата ЄП Андреї Бочкор/Kárpátalja.ma