Ільдіко Орос підвела підсумки Краківського форому з прав нацменшин в Україні

26-27 вересня у Кракові відбувся Форум з прав національних меншин в Україні, організований спільно з Радою Європи та Європейським Союзом.

У Форумі взяли участь Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак, генерального директора Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Олександр Ільков та голова ГО «Рада національних спільнот України» Ашот Аванесян, депутатка Європарламенту Андреа Бочкор, президент ЗУІ та голова комітету з питань освіти, науки, культури, церкви, молоді, спорту, національних меншин та інновацій Ільдіко Ороc, голова Демократичної спілки угорців України (ДСУУ) Ласло Зубанич, представник румунської громади на Буковини Ауріка Божеску та представники національних громад України.

Ільдіко Ороc зауважила, що форум проводився з метою ознайомлення сторін з ситуацією меншин в Україні в контексті вступу до Європейського Союзу. Як голова комітету зазначила, що вона, Ауріка Божеску та Андреа Бочкор дали критичні оцінки ситуації з меншинами в Україні.

«У своїй доповіді, яку я представила учасникам Форуму, виокремила три ключові питання. Перше – це права меншин, які надавалися національним громадам з 1991 по 2017 рік, друге – права, які у них залишилися після змін у законодавстві після 2017 року, і третє – права, які Угорщина надає меншинам, що проживають на її території, оскільки президент Володимир Зеленський під час свого візиту на Закарпаття наголосив, що Україна забезпечує меншинам, які тут проживають, усі ті привілеї, які українська меншина отримує в Угорщині»,

– додала вона.

В угорській системі освіти школи з мовою навчання національних меншин поділяються на чотири типи:

1. Повноцінна школа з навчанням мовою національних меншин – тут навчання проводиться виключно рідною мовою, окрім угорської мови та літератури, а також іноземних мов. Для отримання атестата про повну загальну середню освіту вони зобов’язані скласти державну підсумкову атестацію з угорської та рідної мови, яка визнається угорською державою як мовний іспит.
2. двомовна школа – тут частина предметів викладається угорською мовою, а частина – мовою нацменшин. Для отримання атестата про повну загальну середню освіту вони зобов’язані скласти державну підсумкову атестацію з угорської та рідної мови, яка визнається угорською державою як мовний іспит.
3. Школа з поглибленим вивченням мов – тут мова меншини викладається 5 годин на тиждень, а етнографія меншини входить до переліку обов’язкових дисциплін.
4. недільна школа – тут уроки фольклору та етнографії проводяться в другій половині дня або по суботах..

 «Після висвітлення цієї частини питання Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець зазначив, що в Україні немає жодних проблем у сфері забезпечення прав національних меншин, оскільки жодна з меншин не подала жодної скарги до Уповноваженого з прав національних меншин»,

– наголосила Ільдіко Орос, додаючи, що це питання є надзвичайно важливим для угорської громади, адже живучи у правовій державі, ми повинні користуватися усіма можливостями, які передбачені законодавством.

За її словами, Уповноважений своєрідно інтерпретував положення закону, які регламентують права меншин, оскільки, на його думку, в Україні функціонує близько 80 угорських шкіл, тоді як в Угорщині немає жодної української школи, тож аналогічне застосування положень закону про права меншин є неможливим. У відповідь на такі висловлювання Ільдіко Орос заявила, що у сфері права кількість навчальних закладів і кількість дітей не мають бути визначальними, однак, якщо президент Зеленський налаштований серйозно щодо своїх ініціатив, то меншинам слід надати право обирати між кількома типами шкіл.

«На мою думку, бачити в нас не громадян України, які платять податки, а радше біженців усередині країни – не найкраща позиція для Уповноваженого з прав національних меншин. Ми не є біженцями. Ми – громадяни, які платять податки, тож вважаємо, що наші освітні заклади та мережі повинні функціонувати не як милість, а проводити освітню діяльність рідною мовою за рахунок платників податків»,

– висловила свою думку п. Орос.

Крім того, президент ЗУІ не оминула увагою і питання використання угорської символіки, адже враховуючи той факт, що країни Європейського Союзу мають можливість використовувати символіку різних країн, а Україна прагне вступити до ЄС, то вона повинна гарантувати право для національних меншин, що проживають на її території, використовувати символіку власної національної громади.

«Я хотіла б, щоб Україна стала членом Європейського Союзу, і гадаю, що всі угорці Закарпаття з цим згодні, однак ми повинні вступити до Союзу з повагою до європейських стандартів. Сподіваюся, що цей форум ще на крок наблизив наші позиції до європейських»,

– підсумувала Ільдіко Орос.

Аніта Курмай

Ця стаття також доступна наступними мовами:
• Magyar