Ким ми можемо пишатися – інтерв’ю з Беатрікс Генкель

Важливість вивчення мови можна побачити в багатьох аспектах. Людина тим цінніша, чим більшою кількістю мов вона володіє. Володіючи іноземною мовою, ми можемо багато чого отримати в житті, оскільки перед нами відкривається безліч можливостей.

Хенкель Беатрікс закінчила Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ за спеціальністю англійська мова та історія. Потім вона розвивала свої навички в США, а сьогодні живе і працює в Об’єднаних Арабських Еміратах. ЇЇ мета – привернути увагу до ефективності системи коучингових інструментів. Сьогодні ми спілкувалися з нею.

– Розкажіть про себе. Де народилися, навчався?

– Я народилася в Берегові, і з цим містом на березі річки Верке у мене пов’язано багато спогадів. Шкільні роки, дружба, початок учительської кар’єри, скаутське життя, пригоди на батьківщині – і цей список можна продовжувати дуже довго. Я народилася в хорошому місці…

– Чому ви обрали ЗУІ?

– Мої батьки – працелюбні люди. Мама – бухгалтер, тато – автобусний шофер. Інститут дав мені та решті молоді Закарпаття можливість отримати вищу освіту. Шанс продовжити навчання угорською мовою і, таким чином, мріяти про багатообіцяюче майбутнє. У 2000 році в інституті була можливість навчатися одразу за двома спеціальностями. Тому я могла паралельно вивчати англійську мову та літературу, а також історію, мої два улюблені предмети. І усе це вдома й угорською.

– Як проходили студентські роки? Які спогади зі студентських часів?

– Мені було дуже цікаво. Я дуже люблю вчитися і здобула багато кваліфікацій після інституту, тому я із задоволенням і вдячністю згадую тих викладачів і розмови, які змусили мене задуматися. Заняття д-ра Йожефа Кобалі та покійного д-ра Калмана Шоош були насправді подорожжю в часі. Не можу не згадати семінари д-р Ібої Самборовскі-Нодь. Я відчуваю, що Клара Фейер була справжньою перлиною факультету англійської мови, а д-р Ілона Хусті, з якою я спілкуюся відтоді, навчила нас набагато більшому, ніж структура мови. Для мене вона є живим прикладом наполегливості, досвіду та цілеспрямованості. Те, що майбутня закарпатська угорська інтелігенція могла навчатися разом, призвело до того, що і у 2023 році знайдуться ті, для кого є важливим залишатися на батьківщині.

– Що було після закінчення інституту?

– Я працювала в УжНУ на факультеті міжнародних відносин та іноземних мов, пізніше я подалася на Близький Схід і тут почалися мої подорожі.

– Ви деякий час навчалися в США. Як вам там було?

– Доктор Петер Форгач, засновник програми підготовки «Calasanctius», який зараз є почесним консулом Угорщини в Нью-Йорку, створює можливість для угорських студентів безоплатно отримати диплом за низкою спеціальностей у відомих американських університетах. Петер Бардош звернув мою увагу на цю можливість, і за кілька тижнів я вже сиділа на лавах «Trocaire College» у Баффало. Цілий рік я була далеко від своїх близьких, тому це був великий процес становлення незалежності. Я працювала, навчалася, викладала угорську та завела багато нових знайомств. Після життя в Америці почалася епоха захоплюючого скаутського життя, і в 2009-2014 роках значна частина мого повсякденного життя була пов’язана з угорським скаутським життям на Закарпатті.

– А зараз ви живете в Об’єднаних Арабських Еміратах.

– 2023 рік для мене вже став початком підприємницьких років, але попередні сім років я займалася освітою. Оман, потім Об’єднані Арабські Емірати. Неординарний професійний розвиток освітнього середовища. Найбільш привабливим у можливостях працевлаштування на Близькому Сході було те, що вони пропонують практичне навчання. Я почала керівником відділу, потім продовжла як координатор навчання, де я була відповідальною за підготовку вчителів понад 50 шкіл у північно-східній частині Еміратів. Після цього я розробила національні стратегії навчання лідерства в рамках місцевого Міністерства освіти. Пізніше мене призначили заступником начальника відділу натуралізації дипломів. У цій ролі ми організували міжнародну співбесіду щодо освітньої політики разом з еміратською командою ЮНЕСКО, але моїм основним профілем були комунікація та організаційний розвиток, крім того я ввела поправки до основ поточної системи натуралізації дипломів.

– З якими труднощами ви зіткнулися за цей час?

– Ми говоримо про країну, яка 50 років тому була лише пустелею, а сьогодні це добре відомий і визнаний міст між східною та західною частинами світу. Тут можна насправді навчитися правильному світобаченню: як шукати не проблеми, а можливості, іноді обирати важчий шлях. Це різниця між успіхом і невдачею в Дубаї.

– Як ви знаходите час для відпочинку?

– Робота і відпочинок є однаково важливими для мене, тому що соціальна динаміка будується навколо побудови стосунків. Психічне та емоційне благополуччя є важливим. Є з чого вибрати. У кожному житловому будинку є свій басейн, тренажерний зал, навіть тенісний корт. Тут є багато студій йоги та рейки, поруч пляж. Крім того, у нас сонце світить 365 днів на рік, кожен день відпочинок.

– Які плани на майбутнє?

– Зараз я зосереджена переважно на своїй справі, яку розпочала два роки тому. Два роки тому, під час пандемії, ми запустили програму «R.A.C.E.» (Raise Awareness of Coaching in Education). Тут я б хотіла розповісти вам, хто такий коуч і що таке коучинг, для тих, хто зацікавлений у процесі зміни свого ставлення до життя та хоче жити повноцінним, безбар’єрним та збалансованим життям. Коуч – це кваліфікована особа, яка створює безпечне розмовне середовище і через запитання та спостереження допомагає даній людині протистояти своїм страхам і знаходити рішення власних проблем. Ми не говоримо про терапію чи консультування. Це чесна, відкрита розмова, де можна називати речі своїми іменами, немає табу, але кожна деталь розмови трактується тренером конфіденційно. Надзвичайний процес. Серед моїх клієнтів директори шкіл, учителі і керівники компаній. Я вдячна за те, що можу буквально спостерігати, як їхнє життя змінюються, і часто вони з дня на день створюють собі безхмарне, щасливе, повне надій майбутнє.

– Чим ви завдячуєте Закарпатському угорському інституту імені Ференца Ракоці ІІ?

– Я отримала дуже сильну основу для того, щоб пізніше наважитися вийти у світ. Я вдячна за можливість вивчати угорську мову в рідному місті. Я завдячую наполегливій праці та відданості викладачки д-р Ільдіко Орос. Вона започаткувала тенденцію в історії закарпатської угорської інтелігенції, вплив якої продовжує лунати в усьому світі.

Аніта Курмай

Ця стаття також доступна наступними мовами
• Magyar