Ким ми можемо пишатися… Інтерв’ю з Ванесою Балог Керек

Вважається, що гастрономією можна займатися і на мистецькому рівні. І якщо є сфера, де ці вишукано скомпоновані смаки та ретельно підібрані інгредієнти також асоціюються з особливою пам’яткою, то це кондитерська справа, в тому числі торти.

Ванесса Керек – Балог народилася в Четфалві, сьогодні живе в Перехресті. Спочатку вона поглинала свої знання на факультеті прикладної математики фахового коледжу Закарпатського угорського інституту імені Ференца ракоці ІІ, а потім розширювала їх на математичному факультеті інституту. Отримавши диплом, почала викладати, а також виготовляє особливі торти та тістечка з унікальним декором. Сьогодні ми спілкувались з нею.

– Розкажи мені про себе. Як проходило дитинство?

– Я народилася в Четфалві, там почала навчатися в початковій школі, а потім мене прийняли до фахового коледжу Закарпатського угорського інституту імені Ференца ракоці ІІ. Після закінчення 4 років навчання в коледжі, я  продовжила навчання в Закарпатському угорському інституті імені Ференца Ракоці ІІ за спеціальністю математика. Наразі я переїхала до Перехрестя, де займаюся випіканням, а також працюю вчителем у місцевій школі.

– Чому ти обрала саме коледж та інститут Ракоці?

– Я вивчада прикладну математику в коледжі. Насправді я склала вступний іспит на факультет вихователя дитячого садка, але я побачила більше можливостей на факультеті прикладної математики, тому я вибрала її. Після отримання диплому звучало багатообіцяюче, що я можу продовжити навчання в інституті відразу на другому курсі. Я думала, що з більшою кількістю дипломів я буду цінніше, то я продовжила навчання.

– Що сталося після інституту?

– Після закінчення інституту я вийшла заміж і переїхала з Четфалви до сусіднього села Перехрестя. Місцева школа шукала вчителя, тож я одразу почала працювати там. Я радий, що школа тут на місці. Зараз викладаю алгебру, геометрію, фізику та інформатику.

– Який досвід ти отримала за останні роки? Як добре працювати з дітьми?

– З дітьми взагалі непросто працювати, особливо зі старшокласниками. Чим вони більші, тим їм важче, бо вони мають сильнішу волю і тим більше всього вони хочуть сказати. Крім того, матеріал дедалі складніше, який я завжди намагаюся пояснити максимально просто та зробити його цікавим і реалістичним. Кожен клас і навіть кожен учень різні, як сприйняттям, так і поведінкою. Тому не існує єдиного перевіреного рецепту, як, наприклад, у випіканні печива, який можна було б однаково застосовувати на всіх заняттях. Чим більше уроків проходить, тим краще я знайомлюся з учнями і, звісно, ​​розумію, що кому підходить, як кому легше зрозуміти дану програму і як я можу викликати інтерес до теми.

— Крім цого, ти почала виготовляти торти та тістечка. Як ти прийшла до цієї ідеї?

– Я завжди любила допомагати мамі, коли вона випікала». Я була в 9 класі, коли вперше приготувала свій торт сама, і він вийшов дуже гарним. Тож у мене виникло бажання щонеділі готувати якийсь пиріг – це ставало все більш рутиною. Спочатку я пробувала тільки мамині перевірені рецепти, потім захотілося чогось новенького і почала шукати рецепти в Інтернеті, а час від часу потрапляла на все більш особливі та складніші випічки. Вже тоді мені дуже подобалося випікати, і я думала, що не просто хочу готувати якесь тістечко кожного тижня для своєї сім’ ї, я хотіла набагато більшого. Так у мене виникла ідея пекти тістечка на замовлення, про що я опублікувала оголошення в інтернеті. Я довго поширювала свій допис, але моя робота не мала успіху, тому що люди мене не знали. Моя перша серйозна робота була на Різдво 2018 року, коли в мене замовили декілька тістечок одночасно. А я тим часом почала практикуватися у виготовленні тортів. Спочатку я пригощала власними тортами лише домочадців, а коли, як здалося, що все йде добре, почала робити торти на замовлення. І тому я отримувала все більше і більше замовлень, тому що немає кращого подарунка на день народження, іменини чи святкування якогось особливого свята, ніж торт. Крім того, я також займаюся виготовленням кенді-барів, маленьких солодких шматочків, які декоративно розміщуються на підставках на столі. В основному це замовляють на весілля.

– Які з них найпопулярніші? Якою технікою вони виготовляються?

– Роблю як різну випічку, так і торти. Але в основному в мене замовляють торти. Я працюю з багатьма різними смаками, щоб кожен міг знайти той, який йому більше подобається. Зазвичай є спеціальні запити на дитячі торти, можуть також надіслати фото, як має виглядати торт, адже це улюблена казка дитини, іграшка тощо. Торти, призначені для дорослих, частіше замовляють зі словами «вигадай щось гарне», і я намагаюся підібрати правильний дизайн залежно від віку та статі.

– Чи були у вас улюблені роботи за ці роки?

– Моєю улюбленою роботою було приготування власного весільного торта. Я довго планувала смаки та зовнішній вигляд, а також мала врахувати, що він повинен бути готовий у п’ятницю. Але, слава Богу, вийшло саме так, як я завжди мріяла.

– Чи було щось, що вам було складніше зробити?

– Формові торти – це ті, які мені складніше робити, оскільки сам торт має виглядати, наприклад, як тварина чи машина. Ти повинен вирізати та сформувати внутрішню частину торта, доки зовнішнє покриття не стане пропорційно подібним до потрібної форми. Я завжди нервую в такі моменти, але, звичайно, для мене це також виклик.

– Ти також презентувала свої роботи на виставці випускників інституту. Який досвід ти отримала від цього?

– У 2019 році я брала участь у найпершій виставці випускників інституту, і зроблена там іменна табличка досі стоїть на моєму холодильнику. Зрештою, це був великий досвід для мене тоді і зараз. Було так приємно бачити та чути відгуки, що людям подобалося те, що я зробила. У всіх загорілися очі, коли вони підійшли до мого столу. Я була дуже рада запрошенню, що я, як колишній студент інституту, теж можу бути важливим гостем цієї важливої ​​події. Це сповнило мене великою гордістю.

– Розкажи мені трохи про свою родину. У тебе є час відпочити на роботі?

– Моя родина дуже підтримала мене на початку цієї подорожі, як морально, так і фінансово, оскільки на початку мені довелося купувати багато обладнання, щоб мати добре обладнану власну кухню, оснащену всіма необхідними інструментами. А якщо потрібно, то й зараз допомагають, чи то із заготівлею інгредієнтів, чи то, якщо роботи багато, то й із приготуванням – варити крем, випікати коржі тощо. Але мені також дуже допомагає, якщо хтось миє за мене посуд. Я часто встаю дуже рано або лягаю занадто пізно через випічку. Але, звісно, ​​це буває не щодня, тож є час на відпочинок і, за можливості, на розслаблення.

– Які плани на майбутнє?

– Обов’язково хотілося б і далі розвивати свої знання, як у кондитерській, так і в педагогічній сфері. Але насправді в нинішній ситуації я вже не маю таких великих планів. Просто чекати і сподіватися на якнайшвидше закінчення війни.

– Чим ви завдячуєте інституту Ракоці?

– Інститут – це визначальна частина мого минулого. І я маю на увазі не тільки безхмарні студентські роки, оскільки в інституті сформувався мій характер, я навчилася бути наполегливою. Я краще пізнала себе, на що я здатна. Я навчилася вчитися. І отримавши диплом, я отримала не тільки документ, а й базову освіту, яка змінила мій спосіб мислення та світогляд.

Аніта Курмай

Ця стаття також доступна наступними мовами:
• Magyar