Наш рік: Підбиваємо події року з президентом ЗУІ ім. Ф. Ракоці ІІ та головою ЗУПТ Ільдікою Орос

2023 рік для Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ, його структурних підрозділів та для системи угорськомовної освіти Закарпаття загалом виявився непростим через воєнні дії в країні, але водночас і вдалим. У нашій новій серії публікацій, присвячених аналізу подій 2023 року, представляємо Вашій увазі оцінки керівництва ЗУІ ім. Ф. Ракоці ІІ, керівників структурних підрозділів та завідувачів кафедр щодо пережитого досвіду протягом року, що минає. Насамперед, звернулися до президента ЗУІ ім. Ф. Ракоці ІІ та голови Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства Ільдіко Орос з проханням поділитися своїми думками про події року загалом, акцентуючи увагу на труднощах, перед якими постала система угорської освіти на Закарпатті.

–2023 рік був дуже насиченим, основним завданням якого стало збереження системи угорськомовної освіти. Подібно до досвіду останніх трьох десятиліть незалежності, діяльність Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства була націлена на збереження системи угорськомовної освіти. З огляду на ці пріоритети, нам ще у 2021 році вдалося домогтися, аби учні навчальних закладів з угорською мовою навчання навчалися за спеціальною програмою. Основним завданням цієї програми є збалансувати кількість уроків з української, англійської та угорської мови, а також розробити спеціальний підручник та навчальну програму з угорської та української мови. Школярі можуть вивчати історію угорського народу. Викладачі ЗУІ ім. Ф. Ракоці ІІ розробили навчальні підручники. Навчально-дослідні центри ЗУІ ім. Ф. Ракоці ІІ разом із співробітниками ЗУПТ взяли на себе зобов’язання надати фахову підтримку під час реалізації програми, а в травні у закладах освіти науковці у співпраці з педагогами провели аналіз рівня компетентності учнів.

Боротьба за відновлення освітніх прав, які були обмежені кількома законами у сфері здобуття освіти рідною мовою з 2017 року, тривала протягом усього року. У вересні цього року в Будапешті відбулося засідання українсько-угорської робочої групи з питань освіти, у якому взяли участь представники Міністерства закордонних справ Угорщини та Міністерства освіти та науки України. Мені випала честь долучитися до обговорення цього питання у складі української делегації. Хоча резолюції на зустрічі не було прийнято, однак вдалося досягти усної домовленості про те, що Україна на законодавчому рівні врегулює питання захисту прав національних меншин, ущемлених низкою законодавчих актів, ухвалених після прийняття закону від 2017 року «Про освіту». У рамках візиту до Берегова президент України Володимир Зеленський зробив заяву, що представники угорської громади, які проживають в Україні, отримають такі ж права, як і українці, що проживають на території Угорщини, тобто законодавці розроблять закони, аналогічні угорським. Цю обіцянку гарант української держави підтвердив й Президенту Угорської Республіки Каталін Новак під час її візиту до Києва, тому Педагогічне товариство провело дослідження прав національних меншин, які проживають в Угорщині. Колективні права меншин в Угорщині забезпечуються, тому українці, які там проживають, мають право створювати органи самоврядування національних меншин, засновувати власні школи, які утримуються коштом державного бюджету, призначати директорів шкіл, визначати мову навчання у закладах освіти, складати випускні іспити мовою навчання та з рідної мови, тощо… Було підготовлено порівняльну таблицю, яку я, окрім звіту про результати переговорів з представниками влади в Києві, представила на Форумі з прав національних меншин в Україні, організованому Комісією Європейського Союзу, Радою Європейського Союзу та Омбудсменом з прав людини в Україні в Кракові.

На запрошення депутатки Європарламенту від фракції «Фідес», випускниці та колишньої викладачки нашого інститу Андреї Бочкор, разом з головою Товариства угорської культури Закарпаття Василем Брензовичем здійснили робочу поїздку до Брюсселя, де мали змогу взяти участь у кількох засіданнях керівників органів влади найвищого рівня та висвітлити ситуацію угорської громади. Крім того, ще однією подією цього року стала презентація книги «StruggleforSurvival»/«Боротьба за виживання. Угорці Закарпаття (1944-2022)», над якою працювали дослідники ЗУІ ім. Ф. Ракоці ІІ – Степан Черничко, Кароліна Дорчі,  Єлизавета Молнар Д., Наталія Вароді та багато інших. Публікація написана англійською мовою та характеризує становище угорської спільноти Закарпаття. Презентація книги відбулася в Брюсселі, а угорську версію видання невдовзі презентують у Будапешті. Ми постаралися зробити її доступною для всіх як інформаційний матеріал.

Багато хто за кордоном, навіть в Угорщині, сприйняв ситуацію, що склалася, як факт зникнення угорської громади на Закарпатті, але це не так. Про це свідчить і той факт, що у вересні успішно розпочався навчальний рік у всіх школах з угорською мовою навчання, навчання розпочалося і триває повсюди, при цьому істотного зменшення кількості дітей, зарахованих до перших класів, не зафіксовано. Ці показники дуже важливі для нас, аби зрозуміти, як діяти далі у питанні збереження освітньої мережі. Ба більше, ми навіть розширили спектр пропонованих нами освітніх послуг, заснувавши Закарпатський угорський ліцей з угорською мовою навчання. Передумовою створення навчального закладу стало те, що у 2023 році законодавці намагалися максимально пришвидшити імплементацію Закону «Про освіту» від 2017 року, що призвело б до того, що вже з 2023-2024 навчального року ліцейні класи мали б перейти на викладання українською мовою в обсязі 60 відсотків від загальної кількості навчальних годин. Тому ми вирішили створити мережу ліцеїв з філіями у п’яти населених пунктах як альтернативний варіант, аби угорськомовні школярі мали змогу і надалі навчатися рідною мовою. Коли ми реєстрували ліцей, мораторій був продовжений до 2024 року, але ми вже розпочали процес і, схоже, він завершиться успішно. Заклад відрізняється від ліцеїв державної форми власності тим, що тут можна навчатися за професійним спрямуванням. Навчальний заклад пропонує широкий спектр спеціальностей, де фаховій підготовці відведено шість годин на тиждень. Можна сказати, що навчання в ліцеї – така собі попередня підготовка до професійно-технічної освіти, а ті, хто здобув базову середню освіту, можуть продовжити навчання в Центрі професійно-технічної освіти імені Егана Еде і вступити у доросле життя вже дипломом про здобуття професійно-технічної освіти різного освітнього рівня, однак, звісно ж, кожен охочий має право вступати до інституту, на будь-яку із запропонованих спеціальностей.

У листопаді події набули обертів. Прем’єр-міністр України подав до парламенту поправку до Закону «Про національні меншини», прагнучи відновити справедливість та повернути втрачені права нацменшинам. Тоді ми одразу ж подали свої пропозиції до цієї поправки. Законопроект був ухвалений парламентом 8 грудня за прискореною процедурою, оскільки Україна прагне приєднатися до Європейського Союзу.  Права, які діяли до 2017 року, законодавці хоча й не повністю відновили, але все ж таки позитивні зрушення у цьому питанні відбулися. Одним з таких позитивних зрушень є те, що законодавчо не передбачено відсоткового співвідношення кількості годин викладання предметів українською мовою. Українська мова та історія України повинні викладатися українською мовою, але закон дозволяє викладати й інші предмети цією мовою. Тому я хотіла би звернути увагу батьків на те, що необхідно бути дуже пильними і наполягати на тому, щоб українську мову необхідно вивчати на уроках української мови та літератури. Ще одним позитивним моментом є те, що законодавчо відновлено використання рідної мови, оскільки вже були випадки, коли в навчальних закладах вимагали розмовляти виключно державною мовою на перервах. Тепер у законі зазначено, що мовою освіти може бути як мова національної меншини, так і українська, що дозволяє використовувати рідну мову на заходах, батьківських зборах та освітянських нарадах.

Проте, існує ще низка невирішених питань, які доведеться врегулювати в майбутньому державним лідерам. Одне з таких питань – переклад бланку національного мультипредметного тесту мовами нацменшин, адже випускники шкіл з угорською мовою навчання здають вступні іспити, маючи при цьому невигідні умови. Також ми отримали обіцянку, що це питання буде врегульовано указом, як і питання забезпечення можливості складання іспитів з угорської мови та літератури, що у контексті угорських освітніх закладів є надзвичайно актуальним. Крім того, нам пообіцяли, що ми зможемо послуговуватися рідною мовою навіть у тих сферах, де це було заборонено. Закон відновив дію положення Закону «Про вищу освіту», прийнятого у 2014 році, яке дозволяє приватним вищим навчальним закладам обирати мову викладання, натомість не регламентує питання вибору мови викладання у закладах професійно-технічної освіти, тому, наприклад, предмети у таких закладах поки що не можуть викладатись рідною мовою на рівних умовах. Разом з тим, залишається невирішеною низка загальних питань, які, сподіваємося, будуть вирішені в найближчому майбутньому.

– Які прогнози на наступний рік?

– Ми з надією дивимося в майбутнє, сподіваємося на закінчення цієї жахливої війни в наступному році, адже війна забрала життя великої кількості хлопців і дівчат. Крім того, хотілося б, аби ми стали на крок чи два ближче до Європи, бо всі ми хочемо стати частиною великої родини Європейського Союзу. Але для цього кожен з нас повинен виконувати свою роботу відповідно до європейських цінностей, дотримуючись принципів справедливості та демократії.

Аніта Курмай

Ця стаття також доступна наступними мовами:
• Magyar