Початок історії успіху – Перші 30 років незалежної системи угорсьомовної освіти Закарпаття

Незалежна система угорськомовної вищої освіти Закарпаття перетнула знакових рубіж – 30 років тому зробили перші кроки до створення умов для того, аби представники угорської меншини мали змогу пізнавати світ науки та опануванувати омріяні професії рідною мовою. Відтоді ініціаторам вдалося досягти значних успіхів у сфері реалізації освітніх програм, спрямованих на задоволення освітніх потреб угорської громади. За останні три десятиліття наш заклад запровадив низку освітніх програм, надавши студентам краю більше можливостей для побудови кар’єри на батьківщині. Крім того, такі кроки сприяли збереженню угорської культури та ідентичності на Закарпатті, а також популяризації надбань мультикультурного розмаїття. Перші 30 років незалежної системи угорськомовної вищої освіти Закарпаття є прикладом наполегливості та відданості справі захисту освітніх інтересів угорської спільноти Закарпаття

З нагоди цієї поважної дати 18 жовтня керівники, викладачі, студенти, співробітники Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, а також партнери закладу зібралися разом, аби відсвяткувати цю ювілейну дату.

Захід своєю особистою присутністю вшанували головний радник прем’єр-міністра Угорщини Каталін Сілі, депутат парламенту Угорщини Дєзев Віннаі, мер міста Мартонвашар, колишній очільник Органу державного самоврядування з питань захисту інтересів закордонних угорців Тібор Сабов, колишній начальник департаменту Державного самоврядування з питань захисту інтересів закордонних угорців Іштван Товт, президент Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Ільдіко Орос, завідувач кафедри географії та туризму, колишній викладач спеціалізованої програми підготовки Йосип Молнар, проректор з наукової роботи та питань якості освіти, випускник першого потоку спеціалізованої програми підготовки відокремленого структурного підрозділу Педагогічного інституту ім. Дьєрдя Бешенєі в Берегові Дюла Фодор, юрист з конституційного права, колишній заступник голови Товариства угорської культури Закарпаття, почесний голова Демократичної спілки угорців України Михайло Товт. У заході в онлайн форматі взяли участь голова Товариства угорської культури Закарпаття Василь Брензович та депутатка Європарламенту, колишня студентка ЗУІ Андреа Бочкор.

Це слайдшоу вимагає JavaScript.

Першою присутніх привітала координаторка ГО «Про Культура Субкарпатіка» Крістіна Молнар.

Потім слово взяв ректор ЗУІ Степан Черничко.

«Сьогодні ми зібралися у цій залі задля того, аби пригадати подію, яка у 1993 році навіть ще не була висвітлена у пресі. Нині ми відзначаємо день, коли три десятиліття тому, 18 жовтня 1993 року, організації із захисту прав та інтересів угорців Закарпаття об’єдналися задля заснування незалежної недержавної системи угорськомовної вищої освіти»,

– розпочав свою промову ректор, а потім пригадав події останніх 30 років, коли на штальтах газет зв’явилася новина про заснування Закарпатського угорського педагогічного інституту.

«Позаду нас довгий шлях, але врешті-решт наш інститут перетворився на інтелектуальну майстерню – як і передбачалося свого часу у матеріалі «Вісника Берегівщини». Доказом цього є те, що ми сьогодні зібралися тут, разом, аби відсвяткувати подію, зародки якої відходять у далеке минуле. І той факт, що нам є про що згадати і є з ким ностальгувати про ті часи, на мою думку, свідчить про те, що роки боротьби минули недаремно»,

– зрезюмував Степан Черничко.

В.о. очільника Консульства Угорщини в Берегові Іштван Дєбнар звернувся до гостей з вітальним словом від імені посольств та консульств Угорщини, наголосивши, що керівництво ЗУІ від самого початку свідомо та поступово інтегрувало заклад в академічне життя Угорщини, про це свідчить низка угод про співпрацю з університетами та інститутами Угорщини.

«Незважаючи на труднощі останніх років, фортеця угорськомовної освіти на Закарпатті стає все міцнішою і міцнішою, а завзятість її захисників – сильнішою, ніж будь-коли»,

– передала вітання міського голови Берегова Золтана Бабяка начальник управління освіти та культури Берегівської міської ради Едіта Бабяк.

Після вітальних промов відбулися панельні дискусії. Спершу Василь Брензович та Ільдіко Орос розповіли про витоки незалежної системи угорськомовної вищої освіти на Закарпатті, яка зародилася 18 жовтня 1993 року.

Потім до дискусії долучилися Михайло Товт та Тібор Сабов, які розповіли про успіхи та труднощі, що виникали під час запуску та функціонування системи незалежної угорськомовної вищої освіти, наголосивши, що на початках заклад функціонував як відокремлений структурний підрозділ Педагогічного інституту ім. Дьєрдя Бешенєі в Берегові.

У подальшій частині заходу Дєзев Віннаі, Ілона Ваш та Йосип Молнар, як викладачі спеціалізованих програм підготовки, розповіли про особливості огранізації тодішнього навчального процесу.

Після цього Каталін Сілі та Іштван Товт поділилися особистими враженнями від роботи відокремленого структурного підрозділу Педагогічного інституту ім. Дьєрдя Бешенєі в Берегові.

Насамкінець, випускники педінститу Андреа Бочкор та Дюла Фодор розповіли цікаві історії зі свого студентського життя.

Це слайдшоу вимагає JavaScript.

Поміж тим, учасники заходу мали змогу переглянути виставку фотографій та газетних статей, які відображають події останніх 30 років.

«Учасники панельної дискусії оживили перші сторінки історії, яка триває вже 30 років. Вірю і сподіваюся, що найкращі сторінки цієї захоплюючої історії успіху ще ненаписані, а чекають свого золотого часу. Маю надію, що ця історія триватиме ще довго»,

– підсумував результати дискусії ректор наачального закладу Степан Черничко.

Опісля учасники панельної дискусії, колишні викладачі та студенти спеціалізованої програми підготовки отримали грамоти-подяки та подарункові набори за внесок у становлення та функціонування незалежної системи угорськомовної вищої освіти Закарпаття.

Це слайдшоу вимагає JavaScript.

Завершальним акордом святкування став музичний виступ викладачів Дитячої школи мистецтв та творчості угорського народу «Тулінап Танода».

Це слайдшоу вимагає JavaScript.

Аніта Курмай

    Ця стаття також доступна наступними мовами

  • Magyar
  • English