Промова Степана Черничка на церемонії відкриття навчального року у ЗУІ

Шановні гості! Шановні колеги!

Дорогі першо- та старшокурсники!

Я маю давню і, можливо, не дуже добру звичку намагатися будувати свої промови на цитатах з художньої літератури. Коли я готувався до цього виступу, я довго думав, якого автора вибрати і який уривок, і мені спало на думку наступне коротке латинське речення:

„Praesens imperfectum, futurum perfectum.”

В одному зі своїх оповідань Кальман Міксат написав історію, яку я вважаю і зворушливою, і повчальною, і яка, якщо коротко, звучить так:

Темні часи після завершення революції та визвольної війни 1848/1849 років. В маленькому угорському містечку на півночі Угорщини готуються до відкриття відремонтованої будівлі школи. Виникає питання, чи має бути яскраве гасло, яке можна було б розмістити на фасаді закладу, щоб проголосити дух урочистості та школи. Добрі мешканці думають, що б таке повісити, але зрозуміло, що угорський напис австрійська влада не дозволить, а місцеві жителі не хочуть бачити німецьку мову на стінах своєї улюбленої школи. Раптом народжується ідея: написати на фасаді будівлі латиною “Praesens imperfectum, futurum perfectum“.

Що в перекладі з латинської означає: “Не досконале сьогодення, ідеальне майбутнє“.

Ця паралель надто підходить для нашої ситуації: сьогодення дуже недосконале, але кожен, хто починає новий навчальний рік, чи то викладач, чи то учень або студент, дивиться в майбутнє і сподівається, що воно буде кращим.

Ми теж дивимося вперед з надією, з латинською фразою, написаною на фасаді нашої школи, нашого закладу.

За останнє століття угорська громада на Закарпатті була покинута багато разів. Вперше – після Першої світової війни, коли регіон разом з його мешканцями перейшов під юрисдикцію нової держави і розпочався перший період, коли угорці є національною меншиною. По-друге, після Другої світової війни, коли десятки тисяч угорців були депортовані до Сталінських таборів, і тисячі загинули в нелюдських умовах. Після 2014 року, але особливо після 24 лютого 2022 року, численні аналітики та експерти говорили і писали про те, що відтік угорської громади Закарпаття не зупинити, що кістяк громади тріснув, і її майже нікого не залишилося в регіоні, в Україні.

Що ж, це вже не перше урочисте відкриття навчального року на Закарпатті, на якому я особисто був присутній у цьому навчальному році, і коли я озираюся навколо тут, у реформатській церкві Берегова, то бачу те саме, що бачив першого вересня на відкритті навчального року нашого коледжу фахової передвищої освіти в римо-католицькій церкві Берегова, 8 вересня в реформатській церкві с. Тисапетарфалва, де розпочали навчальний рік студенти першого курсу професійно-технічного коледжу ім. Егана Еде, а наступного дня, 9 вересня, у селі Вишково, де в прекрасній реформатській церкві селища відбулася щорічна церемонія відкриття навчального року Угорськомовного пердагогічного товариства Закарпаття. А тиждень тому я мав такий самий досвід у римо-католицькій церкві у місті Виноградів, де новостворений Закарпатський угорський ліцей організував церемонію відкриття. На кожній з цих подій Дім Божий був заповнений молодими людьми, які розпочинали навчальний рік, їхніми батьками та вчителями.

Давайте рахуйте зі мною. Цього року до 17 бакалаврських та 10 магістерських освітніх програм було подано 1086 заяв від вступників, і 523 здобувачів були зараховані на перший курс та розпочали навчання в Закарпатському угорському інституті імені Ференца Ракоці ІІ. Кількість студентів у нашому закладі цього року знову досягла рекордного показника – за сьогоднішніми даними, на першому, бакалаврському та другому, магістерському рівнях вищої освіти навчається 1371 студент. У Центрі професійно-технічної освіти імені Егана Еде – 302 студентів, у коледжі фахової передвищої освіти – 327 студентів, а в Закарпатському угорському ліцеї – 100 учнів. Гімназія ім. Каталін Франгепан розпочала 2023/2024 навчальний рік з 23 учнями у першому класі та 284 вихованцями дитячих садочків. У школі народного мистецтва ім. «Туліпана Танода» навчаються 2033 дітей.

Дивлячись на ці цифри, я впевнений, що ставити хрест на угорцях Закарпаття було б передчасно. Коли наші церкви переповнені молоддю, коли класи наших шкіл заповнені учнями, і кожен учень має вчителя, кожен студент – викладача, я не можу повірити, що у нас немає майбутнього.

Ті, хто приходять на відкриття навчального року, і ті, хто обирають школу і навчання, дивляться в майбутнє і інвестують в майбутнє. Це саме те, що ми робимо. Хоча сьогодення і недосконале, майбутнє все одно може бути досконалим, якщо ми в нього віримо і щось для цього робимо.

Ті, хто не вірить, що в України є майбутнє і є перспективи в Закарпатті, не ходять до церкви і не ходять до школи. Але ми – тут.

Дякую за увагу і вдячний за терпіння.

Бажаю всім вам успішного, продуктивного і, перш за все, мирного навчального року.

м. Берегове, 23 вересня 2023 р.

Ця стаття також доступна наступними мовами
• Magyar