Сільський будинок-музей у с. Великі Береги завершив успішне півріччя

Будинки-музеї є визначальними стовпами нашої культурної спадщини та самобутності. А як відомо, гарний сільський будинок – це не тільки виставковий простір, але й місце, яке дає знання та служить освіті з його матеріальним світом. Це також простір спільноти, який служить сценою для збереження, вивчення та переживання традицій.

Сільський будинок-музей в с. Великі Береги також хоче слідувати цьому принципу, тобто будівля служить не лише музеєм, але й організовуючи постійні заняття, організатори намагаються не тільки представити інтер’єр, але й передати знання наших предків використовуючи різні методи.

Заклад користується все більшою популярністю. Про його діяльність знають не лише на Берегівщині, а й у більш віддалених населених пунктах та громадах.

У червні завершився цикл весняних програм будинку-музею. Громадська організація Pro Cultura Subcarpathica протягом півріччя реалізувала змістовні та захоплюючі заходи. Організатори анонсували 15 заходів на перше півріччя 2023 року. Але через велику кількість бажаючих було організовано 19 занять, на яких були присутні 24 шкільні групи. За цей час у програмах взяли участь 707 учасників. Відвідувачі прибули з населених пунктів Великі Береги, Берегове, Гут, Дерцен, Косино, Попово, Батьово, Вари, Галабор, Дзвінкове, Дідово та Берегуйфалу. Цільовою групою була шкільна та студентська вікова група.

Заняття, що проходять у стінах закладу, є багаторівневими. У всіх випадках програми починалися з екскурсій. Окрім презентації заміського будинку та його господарської будівлі, учасники також мали змогу побачити ботанічний сад Сікури Йосипа в рамках приємної прогулянки. Після цього розпочалися заняття з рукоділля та робота на кухні. Все це неодноразово доповнювалося культурною програмою.

Півріччя розпочалось яскравим карнавальним дійством із танцювальним залом, а потім у програми включили заняття зимового періоду. Відвідувачі ткали, валяли, ліпили з тіста-равлика, вишивали та шили. Також мала місце деревообробка. Виготовляли народні іграшки та народні інструменти, такі як цимбали чи сопілка, дерев’яні ключниці.

Значною подією став великодній захід, де учасники в’язали спицями та гачком дверні прикраси, а потім вони мали змогу навчитись техніки оздоблення яєць. Також учасники відродили звичку кропити. Хлопці розповіли вірш, а потім в обмін на яйця – за традицією – вони окропили водою дівчат, які роздавали яйця.

Особливою подією сільського будинку-музею в с. Великі Береги став День будинків-музеїв, який цього року вже вчетверте організувала Pro Cultura Subcarpathica на вихідних напередодні Дня Святого Юрія. Труднощі останніх часів змусили його вийти в онлайн-простір або повністю унеможливили цю подію. Проте цього року нам вдалося зацікавити майже сотню учасників цікавою програмою.

На початку травня ворота будинку були прикрашені травневим деревом, сповіщаючи про весну і відродження, символізуючи поширений раніше звичай. Останній місяць весни завершувався виборами короля на П’ятидесятницю, для якої також прибула велика кількість дітей. На близько 70 учасників чекали вироби ручної роботи, народні ігри, конкурс майстерності та випічка.

Велику увагу організатори приділяють тому, щоб під час рукоділля молодь вчилася використовувати природні матеріали. Створені таким чином об’єкти часто мають також культурне значення і відіграють важливу роль у зв’язку зі святом або знаменним днем. Молоді люди могли працювати на основі власних ідей та виявляти власну творчість. У певних техніках і процесі створення вони вчилися терпінню, наполегливості та акуратності.

Під час занятть щоразу готували традиційні страви, переважно солодощі. Залежно від вікової категорії у випічці допомагали і діти. Розкачували тісто, ліпили пампушку-дзвіночок, посипали пиріг цукровою пудрою або начиняли варенням млинці. Вони любили готувати лангош та розмішувати солодкий сир.

Сеанси були безкоштовними. Pro Cultura Subcarpathica намагалася реалізувати серію програм за підтримки фонду Габора Бетлена, фонду Шандора Чоорі та Закарпатського відділення Дому Традицій.

Гал Адель
Портал «Kárpátalja.ma»

Ця стаття також доступна наступними мовами:
• Magyar