Спільні ботанічні дослідження науковців ЗУІ ім. Ф. Ракоці ІІ та НБС ім. М. М. Гришка НАН України

Ботанічні дослідження науковців Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ та Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України

З 26 серпня по 2 вересня 2022 р. Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ відвідали науковці Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України: канд. біол. наук, старший науковий співробітник Олександр Шиндер і канд. біол. наук, науковий співробітник Юлія Кругляк.

Вони ознайомилися з інститутом, обговорили перспективу подальшої співпраці між ботаніками установ. Київські ботаніки разом із завідувачем кафедри біології та хімії, д-ром філософії Ержибет Когут і співробітниками Науково-дослідного інституту імені Іштвана Фодора вишу – завідувачем ботанічного саду імені Йосипа Сікури Золтаном Копором і провідним науковим співробітником, канд. біол. наук, ст.н.с. Мирославом Шеверою провели спільні флористичні та дендрологічні дослідження у м. Берегово та Берегівському районі. 

Під час відвідавання Ботанічного саду  імені Йосипа Сікури Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ  З. Копор та Е. Когут ознайомили київських колег з історією його створення та колекціями рослин. У меморіальній кімнаті саду гості оглянули стенди, особисті речі та світлини, що висвітлюють життєвий та творчий шлях засновника саду, докт. біол. наук, проф. Йосипа Сікури, який тривалий час, з 1960 по 1993 роки, працював у Центральному республіканському ботанічному саду АН УРСР (тепер Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України), а у 1975–1993 рр. був завідувачем відділу природної флори та куратором науково-дослідної ділянки Середня Азія.  

Згодом науковці двох установ спільно обстежили територію ботанічного саду вишу, наймолодшого та найменшого в Україні, провели інвентаризацію спонтанної флори саду, склали попередній перелік природних та чужорідних видів рослин. 

Також науковцями було досліджено спонтанну флору Берегова й інтродуценти міста та його околиць, зокрема старовікові дерева у парках-пам’ятках садово-паркового мистецтва місцевого значення. 

Е. Когут, М. Шевера