Науково-дослідний центр імені Фодор Іштвана

emblema_fodor

 

Адреса: 90202 Берегово. площа Кошута 6, Закарпаття , Україна
Номер телефонів та факсів: +380 3141 23462
e-mail: fodoristvankk@kmf.org.ua
веб-сайт:  https://fodoristvankk.kmf.uz.ua/

Директор: Коложварі Степан Васильович

Науково-дослідний центр імені Іштвана Фодора був створений у вересні 2011 року на базі кафедри біології та хімії Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ. Відомий і на міжнародній арені закарпатський ботанік і еколог зі світовим імʼям, професор, доктор біологічний наук Іштван Фодор, на честь якого названий центр, народився в 1907 році в Нижній Грабівниці.

Центр був створений з метою приєднання Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ до комплексного і спрямованого моніторингового дослідження природних скарбів Закарпаття в межах спеціалізованої установи.

Ботанічні дослідження в околицях Великої Грабівниці

Діяльність Центру спрямована на виявлення природних скарбів Закарпаття, створення карти їх місцезнаходження, сприяння їх збереженню, пошук місцевих видів рослин і тварин і відстеження змін у їх ареалі поширення, створення наукових збірників для констатації та обміну науковою інформацією, а також забезпечення функціонування і розширення ботанічного саду для представлення зникаючих і рідкісних видів рослин Карпатського басейну. В рамках науково-дослідних програм у в багатьох низинних і гірських регіонах Закарпаття проведені численні детальні дослідження рослинного і тваринного світу, зібрано насіннєві і посадкові матеріали.

Зібрані в ході польових досліджень рослини і тварини консервуються і препаруються для подальшого розміщення, обробки та тривалого зберігання. Насіннєві й посадкові матеріали відправлені до ботанічного саду Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ.

В рамках угод про співробітництво Центр бере участь у багатьох вітчизняних і міжнародних науково-дослідних програмах і проектах.

Співробітники

Коложварі Степан Васильович – директор

Баран Олександр Олександрович – старший науковий співробітник

Шевера Мирослав Васильович – старший науковий співробітник

Андрик Єва Йожефівна – науковий співробітник

Сікура Аніта Йосипівна – науковий співробітник

Копор Золтан Гейзович – молодший науковий співробітник

Партнери Науково-дослідного центру імені Іштвана Фодора

  • Інститут Екології Карпат НАН України (м. Львів)
  • Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України
  • Угорський науково-природничий музей (Угорщина)
  • Ботанічний науково-дослідний інститут Словацької академії наук (Словаччина)
  • МОН РК,РГП «Інститут ботаніки і фітоінтродукції» (Казахстан)
  • Карпатський біосферний заповідник (Рахів)
  • Ужанський національний природний парк
  • Хортобадьський національний парк (Угорщина)
  • Ніредьгазький зоопарк (Угорщина)
  • Кафедра хімії та фармації факультету природничо-географічних і точних наук Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя
  • Національний університет «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г. Шевченка
  • Кам¢янець-Подільський національний університет ім. Івана Огієнка
  • Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
  • Познанський університет природничих наук (Польща)
  • Берегівська центральна районна лікарня імені Бертолона Ліннера
  • КНП «Берегівський центр первинної медико-санітарної допомоги Берегівської районної ради Закарпатської області»
  • MyGardenOfTrees (Швейцарський федеральний науково-дослідний інститут WSL.)

З моменту свого заснування Науково-дослідний центр імені Іштвана Фодора брав участь в організації таких значущих наукових подій

 

2011 рік

  • 13 вересня 2011 року – Семінарська лекція: Мілан Блажек (Milan Blažek): «Види ірису Ботанічного саду в Пругоніце (Чехія)»;
  • 3 листопада 2011 року – Наукові центри на службі закарпатських угорських вчених;

2012 рік

  • 18 червня 2012 року – Інтелектуальні та інфраструктурні умови угорськомовної науково-дослідної роботи;
  • 16 листопада 2012 року Пошукові дослідження Науково-дослідного центру імені Іштвана Фодора Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ;

2013 рік

  • 15 травня 2013 року – Семінарські лекції: Семінар – Д-р Боргіді Аттіла (Borhidi Attila): «Еволюція і дарвінізм. Проблеми молекулярної еволюції. Етноекологія як нова галузь науки»;
  • 16 травня 2013 року – Міжнародна наукова конференція: «Можливості міжнародного співробітництва у сфері збереження природних багатств Карпатського басейну»;
  • 15 листопада 2013 року – Міжнародна наукова конференція: «Наука серед нас»;

2014 рік

  • 26-28 березня 2014 року – CERECO-2014: The 5th International Conference on Carpathian Euroregion;
  • 28 листопада 2014 року – Відзначення Дня науки 2014;

2015 рік

  • 14-16 травня 2015 року – Міжнародна наукова конференція, присвячена пам’яті Лайоша Вагнера;
  • 25 вересня 2015 року – Ніч дослідників
  • 6 листопада 2015 року – Відзначення Дня науки 2015;
Міжнародна наукова конференція, присвячена пам’яті Лайоша Вагнера – 2015

2016 pік

  • 1-4 червня 2016 року – XII Конференція з питань екології Карпатського регіону;
  • 29 вересня 2016 року – Ніч дослідників;
  • 18 листопада 2016 року – День науки

2017 рік

  • 30 березня – 1 квітня 2017 року– CERECO-2017: The 6th International Conference on Carpathian Euroregion
  • 4 жовтня 2017 року – Ніч дослідників
  • 9 листопада 2017 року– День науки 2017

2018 рік

  • 25 травня 2018 року – День ботанічних садів і дендрологічних парків
  • 20-22 вересня 2018 року – XII international conference “Synanthropization of flora and vegetation”
  • 16 листопада 2018 року – День науки 2018
Міжнародний день ботанічних садів – 2018

2019 рік

  • 26 вересня 2019 року  – Ніч дослідників
  • 15-16 листопада 2019 року – День науки 2019 – Ювілейна меморіальна конференція
День науки – 2019
Ніч дослідників – 2019

2020 рік

  • 20 листопада 2020 року – День науки 2020
  • 27 листопада 2020 року – Ніч дослідників

2021 рік

  • 22 квітня 2021 року – День Землі
  • 3 червня 2021 року – День ботанічних садів і дендрологічних парків
  • 22 вересня 2021 року – Ніч дослідників
  • 11–12 листопада 2021 року – День науки 2021

2022 рік

  • 22 квітня 2022 року – День Землі
  • 22 вересня 2022 року – Ніч дослідників
  • 10 листопада 2022 року – День науки 2022

Інфраструктура Науково-дослідного центру імені Іштвана Фодора

Ботанічний сад ім. Сікура Йожефа

В 2011 році за ініціативою професора Йосипа Сікури було створено ботанічний сад Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ.

Мета створення і функціонування ботанічного саду – збереження і розмноження рідкісних і зникаючих видів місцевої природної флори і рослинності й рослин світової флори. Крім збереження генофонду висаджених тут видів рослин, ботанічний сад також забезпечує місце для проведення ботанічних експериментів і проходження навчальної практики студентів інституту.

Таксономічні відділення Ботанічного саду імені Йосипа Сікури

Колекція знаходиться на утриманні Науково-дослідного центру імені Іштвана Фодора та кафедри біології і хімії Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ.

Таксономічні відділення Ботанічного саду імені Йосипа Сікури

Колекція флори ботанічного саду постійно поповнюється. Більша частина інтродукованих рослин надійшла з польових зборів співробітників Науково-дослідного центру імені Іштвана Фодора та  кафедри біології і хімії, але багато насіннєвих і посадкових матеріалів отримано за сприяння наших партнерів. Сьогодні ми співпрацюємо з більш ніж 20 установами-партнерами з України, Угорщини, Росії, Чехії і Казахстану.

  • Алматинський ботанічний сад (Казахстан)
  • Ботанічний сад Дебреценського університету (Угорщина)
  • Шкільний ботанічний сад імені Шамуеля Діосегі (Угорщина)
  • Ботанічний сад Будапештського університету імені Лоранда Етвеша (Угорщина)
  • Ердетелекський дендрарій (Коледж імені Роберта Кароля) (Угорщина)
  • Ботанічний сад імені академіка О.В. Фоміна (м. Київ)
  • Садовий центр «Ґерґель» (Угорщина)
  • Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ)
  • Ботанічний сад Дослідної станції лікарських рослин (м. Будакалас, Угорщина)
  • Кестхейський ботанічний сад (Угорщина)
  • Вацратотський ботанічний сад (Угорщина)
  • Центр різноманітності рослин (Угорщина)
  • Ботанічний сад Нижньоновгородського державного університету (Росія)
  • Ботанічний сад Шопронського Західно-угорського університету (Угорщина)
  • Ботанічний сад імені професора А.Г. Генкеля Пермського державного університету (Росія)
  • Ботанічний сад Печського університету (Угорщина)
  • Ботанічний сад в Пругоніце (Чехія)
  • Сарвашський дендрарій (Угорщина)
  • Експериментальна і науково-дослідна ферма Університету імені Святого Іштвана (Угорщина)
  • Шорокшарський ботанічний сад Університету імені Святого Іштвана (Угорщина)
  • Ботанічний сад Уфимського наукового центру Російської академії наук (Росія)
  • Уйфегертовське громадське товариство з дослідження та консультацій з питань вирощування фруктів (Угорщина)
  • Ботанічний сад Далекосхідного відділення Російської академії наук у м. Владивосток (Росія)

Незважаючи на незначну територію (6000 м2), у ботанічному саду обробляється насіннєвий і посадковий матеріал більш ніж 500 видів і сортів дерев, кущів і трав’янистих рослин.

Представлено такі відділення:

  • Однодольні
  • Дводольні
  • Дендрологічна колекція
  • Колекція вічнозелених рослин
  • Спеції (пряно-ароматичні) та лікарські рослини
  • Альпінарій
  • Лавандовий сад
  • Меморіальні дерева випускників

Кількість родин: загалом представлено 70 родин
Деревні та повзучі рослини: 25 родин

Трав’янисті рослини:
– Однодольні: 14 родин
– Дводольні: 34 родин

Кількість рослин:
Деревні та повзучі рослини: 126 екземплярів
Трав’янисті рослини:
– Однодольні: 211 екземплярів
– Дводольні: 185 екземплярів
Колекція загалом нараховує 522 видів, форм, сортів і варіантів.

Колекція розташована на  225 ділянках.

Найбільшою кількістю видів представлені такі родини:
– Амарилісові (Amaryllidaceae)
– Тонконогові (Poaceae)
– Півникові (Iridaceae)
– Гвоздикові (Caryophyllaceae)
– Кипарисові (Cupressaceae)

У 2014 році Рада ботанічних садів та дендропарків України включила колекційний сад Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ (с. Великі Береги) до складу РБСДУ (Рада ботанічних садів та дендропарків України).

У червні 2018 року Вчена рада Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ прийняла рішення про перейменування колекційного саду у с. Великі Береги  на Ботанічний сад імені Йосипа Сікури.

 

Науковий гербарій

Науковий гербарій Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ в 2021 році включено до міжнародного реєстру «Index Herbariorum», створеного Нью-Йоркським Ботанічним садом (New York Botanical Garden), з акронімом KMF.

Науковий гербарій Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ

З 2011 року формуванням наукового гербарію на базі колекції кафедри біології і хімії Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ займається Науково-дослідний центр імені Іштвана Фодора.

Наразі науковий гербарій налічує 6000 гербарних аркушів з препарованими зразками більш ніж 1000 видів рослин. Найбагатшу частину колекції складає колекція судинних рослин. Першочерговою метою створення наукового гербарію є сприяння інституалізованому дослідженню видів, що формують флору регіону.

Зоологічна колекція

Співробітники центру беруть також участь у зборі й опрацюванні зоологічних зразків і матеріалів Інституту. Частина матеріалів зоологічної колекції знаходяться в процесі препарування і таксономічного опрацювання, вміст контейнерів постійно поповнюються. Наразі колекція містить близько 1000 категоризованих позицій.

Зоологічна колекція Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ 
 

Програми Науково-дослідного центру імені Іштвана Фодора.

Екологічна оцінка стану водних біотопів в Закарпатській області.

Наш польовий досвід свідчить, що водні біотопи Закарпаття почали швидко деградувати через надмірну кількість побутових відходів, стічні води та агрохімікати. Їх стан впливає на загальну екологічну ситуацію в регіоні. В рамках дослідницької програми буде проведена оцінка стану низовинних малих і середніх річок (Боржава, Латориця, Батар, Салва, Чаронда, Керепець, Міц у с.Дийда) і стоячих вод (Орнітологічний сезонний заказник «Товар», Гідрологічний заказник з особливим статусом «Став», Гідрологічний заказник «Дідівський Міц»).

Дослідження ступеня засміченості річок Закарпатської області, характеру відходів та можливостей їх переробки.

Проблема забруднення річок Закарпаття пластиковим побутовим сміттям вже набула міжнародного значення. В рамках програми буде проведено оцінку і локалізацію сміттєзвалищ і обсягів скинутих відходів. Дослідження планується в подальшому розширити і на мікропластикові відходи.

Екологічна оцінка стану Великодобронського зоологічного заказника.

На основі інфраструктурних можливостей створеної у Великій Доброні лісової школи і бази проведення польової практики, на території проводяться щоденні екологічні дослідження та забезпечується постійне функціонування метеорологічної станції. Крім цього, тут проводяться флористичні, фауністичні, ґрунтознавчі та гідробіологічні дослідження. На підставі результатів дослідження впливу вирубки лісу в районі Великодобронського зологічного заказника, а також зміни частки територій, відданих для сільськогосподарського опрацювання, і різноманітних способів їх обробки, буде сформовано бачення фактичного екологічного стану території.

Флористичне та фауністичне дослідження полонини Рівна.

В рамках дослідницької програми на Високогірній науково-дослідній базі та майданчику для польових практик імені Іштвана Буцко в селі Липовець вивчається склад місцевого природного рослинного і тваринного світу, досліджується присутність і розповсюдження зникаючих, адвентивних, можливо інвазійних видів, а також природність середовища їх існування і ступінь будь-якого його порушення.

Найбільш визначні публікації наших співробітників

2016–2023

Андрик Є.Й.
Orcid ID: https://orcid.org/0000-0001-9923-6395
Google Scholar: https://scholar.google.com/citations?user=e1bDQdcAAAAJ&hl=en

Баран О.О.
Orcid ID: https://orcid.org/0000-0003-1070-7088
Google Scholar: https://scholar.google.hu/citations?user=aTzVUpoAAAAJ&hl=hu

Коложварі С.В.
Orcid ID: https://orcid.org/0000-0002-4527-7762
Google Scholar: https://scholar.google.com/citations?user=P9lpLb0AAAAJ&hl=hu

Копор З.Г.
Orcid ID: https://orcid.org/0000-0002-4330-8465

Шевера М.В.

Orcid ID: https://orcid.org/0000-0002-1178-0458
Google Scholar: https://scholar.google.com.ua/citations?user=wNpXhMYAAAAJ&hl=uk

Сікура А.Й.

Orcid ID: https://orcid.org/0000-0002-6474-4821
Google Scholar: https://scholar.google.hu/citations?user=xw9ovk4AAAAJ&hl=hu&oi=sra

  • Андрик Є.Й. – Клименко С.В. – Когут Е.І. – Музичук Г.М. – Орос І.І. – Протопопова В.В. – Шевера М.В. (2016): Світлій пам’яті Йосипа Йосиповича Сікури. – Укр. ботан. журн. 73 (2): 217–220.
  • Andrik E. – Protopopova V. – Shevera M. (2016): Invasive plant species distribution in natural and semi-natural habitat types of Transcarpathia (Ukraine) // XII. Kárpát-medencei Környezettudományi Konferencia – 12th Environmental Science Conference of the Carpathian Basin (2016. június 1–4, Beregszász, Ukrajna): Abstracts. P. 31.
  • Andrik É. – Kish R. (2016): Main directions of botanical studies in Transcarpathia (Aktuális botanikai kutatások Kárpátalján). In: XI. Aktuális flóra- és vegetaciókutatás a Kárpát-medencében nemzetközi konferencia (11th International Conference „Advances in research on the flora and vegetation of the Carpato-Pannonian region”) (12–14 February 2016, Budapest), p. 94.
  • Pifkó D. – Andrik É. – Shevera M. – Kish R. – Kohut E. (2017): Margitai Antal az Északi-Kárpátok kiemelkedő flórakutatója és rhodológusa // II. Rózsa- és galagonya-kutatás a Kárpát-medencében” nemzetközi konferencia (2017. június 16–17, Budatétényi rózsakert, Budapest, Magyarország). – Old. 247-249.
  • Pifkó D. – Andrik É. – Shevera M. – Kish R. – Kohut E. (2017): Margitai Antal élete és munkássága. Budapest. – (Szerk. Kerényi-Nagy V.) Primitiae monographiae Rosarum sponte crescentium Carpatorum septentrionaliorientalium. – Budapest. – Old. 10-25.
  • Шевера М.В. – Протопопова В.В. – Томенчук Д.Є. – Андрик Є.Й. – Кіш Р.Я. (2017): Перший в Україні офіційний регіональний список інвазійних видів рослин Закарпаття // Вісник НАН України. – 2017. – 10. – C. 54-62.
  • Шевера М.В. – Тимченко І.А. – Зав’ялова Л.В. – Васильєва Т.В. – Андрик Є.Й. – Когут Е.І. – Целька З. – Заліберова М. – Маєкова Я. (2018): Професору Вірі Вікторівні Протопоповій – Укр. Ботан. Журн., 75(2): 197–199.
  • Shevera M.V. – Zaliberová M. – Protopopova V. – Jehlík V.– Andrik E. – Kohut E. – Májeková J. (2018): Flora of selected railway stations of the Transcarpathian Lowland (Transcarpathia region, Ukraine). – XII International Conference „Synantropization of Flora and Vegetation”. / Uzhhorod: AUTDOR-SHARK Press. – P.  60.
  • Májekova J. – Zaliberová M. – Jehlík V. – Andrik E. – Protopopova V. (2019): Porovnanie flóry prihraničných železničných staníc Čierna nad Tisou (Slovensko) a Čop (Ukrajina) // Zborník abstraktov z 11. zjazdu Slovenskej botanickej spoločnosti v Nitre, 10-13. 9. 2019. – S. 24.(Book of Abstracts of 11th Congress of Slovak Botanical Society, September 2019. Publisher: Slovenská botanická spoločnosť pri SAV & Slovenská poľnohospodárska univerzita v Nitre / Slovak Botanical Society & Slovak University of Agriculture. ISBN: 978-80-552-2032-1)
  • Андрик Є.Й. – Сабадош В. І. – Джахман Р. В. – Шевера М.В. (2019): Колекція Лайоша Вагнера у Гербарії Ужгородського національного університету та фондах Закарпатського обласного краєзнавчого музею // Природнича музеологія. Випуск 5: Природничі музеї в Україні: становлення та перспективи розвитку / За ред. І. Загороднюка. Національна академія наук України; Національний науково-природничий музей. Київ. – С. 34–39.
  • Орлов О.О. – Якушенко Д.М. – Маєкова Я. – Заліберова М. – Протопопова В.В. – Андрик Є.Й., Шевера М.В. (2019): Galeopsis angustifolia (Lamiaceae) — новий адвентивний вид у флорі України // Укр. Ботан. Журн., 76(6): 542–547.
  • Májeková J. – Zaliberová M. – Andrik E. – Protopopova V. – Shevera M. –  Ikhardt P. (2020): A comparison of the flora of the Chop (Ukraine) and Čierna nad Tisou (Slovakia) border railway stations. Biologia, 20 p. – https://doi.org/10.2478/s11756-020-00592-
  • Andrik É. – Bálint L. – Berghauer S. – Csernicskó I. – Csoma Z. – Csorba P. – Dávid L.D. – Dobos E. – Dövényi Z.– Fodor Gy. – Gönczy S. – Hadnagy I. – Horvát D. – Kész B. – Kész M. – Kocsis K. – Kohut E. – Kolozsvári I. – Makay Zs. – Marselek S. – Molnár D.I. – Molnár E. – Molnár F. – Molnár J. – Papp G. – Remenyik B. – Tátrai P. – Vince T. – Wéber A. (2022): A Kárpát-medence földrajza – Természet, társadalom, gazdaság, néprajz (monográfia). Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola, Beregszász.
  • Bárány S. – Manilo M. – Szalai A. (2016): Többfalú szén nanocsövek elektrokinetikai potenciálja és szuszpenzióinak állandósága elektrolit oldatokban. – Magyar Kémiai Folyóirat 122(1): 13–18.
  • Manilo M. – Lebovka N. – Bárány S. (2017): Carbon nanotubes: stability, electrokinetic and adsorption properties. – Book of abstracts 4th International Conference “Nanotechnologies”, Georgian Technical University, Tbilisi, Georgia, p. 141.
  • Manilo M. – Lebovka N. – Bárány S. (2017): Combined effect of cetyltrimethylammonium bromide and laponite platelets on colloidal stability of carbon nanotubes in aqueous suspensions. – Journal of Molecular Liquids 235: 104–110. (IF2016: 3,648)
  • Manilo M. – Boltovets P. – Snopok B. –Bárány S. – Lebovka N. (2017): Nanotubes from water using electrolytes, cationic surfactant and polyelectrolytes. – Colloids and Surfaces A: Physicochem. Eng. Aspects 520: 883–891. (IF2016: 2,714)
  • Manilo M. – Choma Z. – Bárány S.(2017): Comparative Study of Cr(III) Adsorption by Carbon Nanotubes and Active Carbons. – Colloid Journal 79(2): 212–218.
  • Manilo M. – Lebovka N. – Bárány S. (2017): Nanotubes from water using electrolytes, cationic surfactant and polyelectrolytes. – Proceedings CERECO–2017 International Scientific Conference, Ferenc Rákóczi II. Transcarpathian Hungarian Institute, Beregovo p. 137–145.
  • Manilo, M.V. –  Bohacs, K. – Lebovka, N.I.  – Barany, S. (2018): Impact of surfactant and clay platelets on electrokinetic potential and size distribution in carbon nanotubes aqueous suspensions. – Colloids and Surfaces A 544: 205–212. IF: 3,990
  • Dudarko, O.A. – Barany, S. (2018): Synthesis and characterization of sulfur-containing hybrid materials based on sodium silicate. – The Royal Society of Chemistry Advences 8, 37441–37450. IF: 3,119
  • Manilo, M.V. –  Lebovka, N.I.  – Barany, S. (2019): Effects of sort and concentration of salts on the electrosurface properties of aqueous suspensions containing hydrophobic and hydrophilic particles: Validity of the Hofmeister series. – Journal of Molecular Liquids 276: 875–884. IF: 5,065
  • Mészáros, R. – Jobbik, A. – Varga, Gy – Bárány, S. (2019): Electrosurface properties of Na-bentonite particles in electrolytes and surfactants solution. – Applied Clay Science 178: 105–127. IF: 4,605
  • Balog, R. – Manilo, M. – Vanyorek, L. – Csoma, Z. – Barany, S. (2020): Comparative study of Ni(II) adsorption by pristine and oxidized multi-walled N-doped carbon nanotubes. – The Royal Society of Chemistry Advences 10, 3184–3191. IF: 3,119
  • Kolozsvári I. – Molnár J. (2016): Recens mederváltozások detektálása a Tisza Tiszaújlak feletti szakaszán. – XII. Kárpát-medencei Környezettudományi Konferencia – 12th Environmental Science Conference of the Carpathian Basin (2016. június 1–4, Beregszász, Ukrajna): Abstracts. P 55–56.
  • Kolozsvári, I. – Molnár, J. – Dévai, Gy. (2016): Recent river channel change detections in the section of the River Tisza above Tiszaújlak (Bилок). – Landscape & Environment 10(3–4): 123–130.
  • Simon, E. – Kis, O. – Jakab, T. – Kolozsvári, I. – Málnás, K. – Harangi, S. – Baranyai, E. – Miskolczi, M. – Tóthmérész, B. – Dévai, Gy. (2017): Assessment of contamination based on trace element concentrations in Gomphus flavipes (Odonata: Insect) larvae of the Upper Tisza Region. – Ecotoxicology and Environmental Safety 136: 55–61. (IF 2015 3,130).
  • Kolozsvári I. – Hadnagy I. – Csoma Z. – Kohut E. (2020): Módszertani kézikönyv kárpátaljai környezettudományi terepgyakorlatokhoz. II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola, Beregszász-Ungvár.
  • Kolozsvári I. – Dévai Gy. (2021): Irodalmi adatok kárpátalja szitakötő-faunájához (Odonata). Faunistic data on the dragonfly (Odonata) fauna of Transcarpathia (Zakarpatska region, Ukraine) based on scientific literature. – Studia odonatol. hung. 21: 5–41.
  • Kolozsvári I. – Dévai Gy. (2021): Új adatok Kárpátalja szitakötő faunájához. New data on the dragonfly (Odonata) fauna of Transcarpathia (Zakarpatska region, Ukraine). – Studia odonatol. hung. 21: 43–62.
  • Kolozsvári I. – Andrik É. – Kopor Z. – Ljubka T. – Molnár A. – Severa M. –Vass G. – Kohut E. (2021): 10 éves a Fodor István Kutatóközpont. Célok, feladatok, eredmények. – II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola.
  • Kolozsvári, I. – Szerényi, Sz. – Molnár, F. – Kohut, E. (2022): Factors influencing habitat choice of bird species: a comparison of a natural and an artificial wetland. – GEO&BIO 22: 129–143.
  • Kolozsvári I. – Hadnagy I. – Csoma Z. – Kohut E. (2020): Módszertani kézikönyv kárpátaljai környezettudományi terepgyakorlatokhoz. II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola, Beregszász–Ungvár.
  • Kolozsvári I. – Dévai Gy. – Kohut E. (2022): Hidrobiológia. II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola, Beregszász–Ungvár.
  • Kopor Z. – Vass G. – Kolozsvári I. – Kohut E. (2021): A Nagydobronyi Rózsakert (fajtabemutató). – II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola.
  • Kopor Z. – Szécsi A. – Kohut E. (2017): A 2015–2016-ban folytatott Galanthus-klíma-indikációs kísérletek pedagógiai és tudományos tapasztalatainak elsődleges eredményei. – Újvidéki Egyetem  Magyar Tannyelvű Tanítóképző Kar, Módszertani Közlöny VII. évfolyam 1. szám. Szabadka.
  • Kohut E. – Kopor Z. – Nagy B. – Csoma Zs. – Hadnagy I. (2019): Evaluation of morphometric parameters in case of Leucojum vernum l. from the peres forest in Velyka Dobron wildlife reserve, western Ukraine. – Acta Biologica Marisiensis, ABMJ 2019, 2(2): 26–35.
  • Nótári K. – Nagy T. – Löki V, – Ljubka T. – Molnár V.A. – Takács A. (2017): Az ELTE Füfészkert herbáriuma (BPU). – Kitaibelia 22(1): 55–59.
  • Любка Т.Т. (2018): Epipactis albensis (Orchidaceae) у Закарпатті. Український ботанічний журнал, 75(6): 533–537.
  • Любка Т.Т. (2018): Моделювання поширення Epipactis tallosii (Orchidaceae) в Центральній частині Європи // Науковий вісник Ужгородського університету, Серія Біологія, 44 (2): 33–37.
  • Ljubka T. T. (2019): Моделювання поширення Epipactis albensis (Orchidaceae) на основі програми Maxent. Науковий вісник Чернівецького університету. Біологія (Біологічні системи), [S.l.], v. 10, n. 2, p. 219–223, feb. 2019. ISSN 2078-8673.
  • Süveges K. – Löki V. – Lovas-Kiss Á. – Ljubka T. – Fekete R. – Takács A. – Vincze O. – Lukács B. A. – Molnár V. A. (2019): From European priority species to characteristic apophyte: Epipactis tallosii (Orchidaceae). // –Willdenowia. – 49 (3). – Р. 401–409. DOI: 10.3372/wi.49.49310
  • Любка Т.Т. – Царенко О.М. – Тимченко І.А. (2019): Морфологічні особливості насінин деяких видів роду Epipactis Zinn. (Orchidaceae Juss.) флориУкраїни // Науковий вісник Чернівецького університету. Біологія (Біологічні системи), Т. 11. Вип. 1.– С. 93 – 100.
  • Любка Т. Т. (2019): Гербарій Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці II // Природнича музеологія, Випуск 5, Київ, 182 – 184.
  • Любка Т.Т. (2019): Рід Epipactis Zinn. (Orchideceae Juss.) у флорі Притисянської низовини. Матеріали Міжнародної наукової конференції «Стратегії збереження рослин у ботанічних садах та дендропарках», присвяченої 90-річчю від дня народження професора Тетяни Михайлівни Черевченко (м. Київ, Україна, 25–27 лютого 2019 р.). – К.: вид-во Ліра-К, 180–181.
  • Тимченко І.А. – Любка Т.Т. (2019): Поширення та динаміка ареалу Еpipactis albensis Novakova & Rydlo в Україні // Функціонування природоохоронних територій в сучасних умовах. Матер. Міжн. наук.-практ. конф. присвяченої 30-й річниці Національного природного парку «Синевир» (Україна, с. Синевир, 18–20 вересня 2019 р.). – Синевир, 181–184.
  • Nagy A. – Szarukán I. – Csabai J. – Molnár A. – Molnár B.P. – Kárpáti Zs. – Szanyi Sz. – Tóth M (2017): Distribution of the box tree moth (Cydalima perspectalis Walker 1859) in the north‐eastern part of the Carpathian Basin with a new Ukrainian record and Hungarian data. // EPPO BULLETIN, 47(2): 279–282.
  • Szanyi Sz. – Nagy A. – Molnár A. – Katona K. – Tóth M. – Varga, Z. (2017): Night-active Macroheterocera species in traps with synthetic attractants in the Velyka Dobron’ Game Reserve (Ukraine, Transcarpathia) // Acta Zoologica Academiae Scientiarum Hungaricae, 63(1): 97–114.
  • Szanyi S. – Molnár A. – Kozák L. – Nagy-Szalárdi T. – Varga Z. – Tóth M. – Nagy A. (2019): Nyírségi Macroheterocera együttesek vizsgálata illatcsapdák alkalmazásával // Erdtud. Közl. 9(1): 51–68.
  • Szanyi S. – Molnár A. – Kozák L. – Varga Z. – Tóth M. – Nagy A. (2018): Adatok a Dél-Nyírség Macroheterocera faunájához, illatcsapdás gyűjtések alapján. // In: 23. Tiszántúli Növényvédelmi Fórum: 8th International Plant Protection Symposium at University of Debrecen: Program-Összefoglalók, DE MÉK, Debrecen, pp. 51–52.
  • Szanyi, K. –Nagy, A. – Molnár, A. – Szabó, L. – Szanyi, S. (2020): Mosquito (DipteraCulicidae) fauna of the Velyka Dobron’ Game Reserve(West Ukraine) with new distribution data and medical risk assessment // TURK. J. ZOOL. 44(3): 224–229.
  • Katona P. – Molnár A. – Nagy A. – Szanyi S. (2020): The first record of Myodris annulata (Fallén, 1813) representing the second species of the family Periscelididae (DipteraSchizophora) from Ukraine // North-West. J. Zool. 16 (1): 98–99.
  • Szabó, A-K – Bálint, J. – Molnár, A. – Aszalos, Sz. E. – Fora, C. G. – Loxdale, H. D. – Balog, A. 2022: Associational susceptibility of crop plants caused by the invasive weed Canadian goldenrod, Solidago canadensis, via local aphid species. Frontiers in Ecology and Evolution. https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fevo.2022.1080599/full
  • Протопопова В.В. – Шевера М.В. – Ільїнська А.П. – Єна А.В. – Мосякін С.Л., Яцковяк Б., Целька З., Скудлаж П., Тохтарь В.К. (2017): Світлій пам’яті польського ботаніка професора Кароля Лятовського (1939–2017) // Укр. ботан. журн. – 74, № 2. – C. 197–199.
  • Протопопова В.В. – Шевера М.В. (2017): Олексій Лаврентійович Липа (1907–1990) // Укр. ботан. журн. – 74, № 3. – C. 300.
  • Протопопова В.В. – Тимченко І.А. – П. Ефимов, Шевера М.В. (2017): Типи назв таксонів родини Orchidaceae Juss., описаних із території Криму // Укр. ботан. журн. – 74, № 4. – C. 326–333.
  • Rewicz A. – Bomanowska A. – Shevera M.V. – Kurowski J. K. – Krasoń K. – Zielińska K. (2017): Cities and disturbed areas as man-made shelters for Orchid communities // Not. Bot. Horti Agrobot. (Cluj-Napoca). – 2017. – 45, № 1. – Р. 126–
  • Шевера М.В. (2017): Pál (Paul Kitaibel – Пал (Пауль) Кітайбель (1757–1817) // Укр. ботан. журн. – 74, № 1. – C. 94.
  • Шевера М.В. – Клименко С.В. (2017): Перші подвижники музейної справи на Полтавщині: Рецензія на видання В. Cамородова та С. Кигим «Наукові постаті природознавства та музейництва Полтавщини (ХІХ–ХХ ст.) // Вісн. Нац. наук.-природн. музею НАН України. – 15. – С. 144–146.
  • Шевера М.В. (2017): Григорій Іванович Ширяєв (1882–1954) // Укр. ботан. журн. – 74, № 4. – C.
  • Шевера М.В. – Протопопова В.В. (2017): Необхідність виключення видів адвентивних рослин з офіційних регіональних списків рідкісних видів рослин // Регіональні проблеми вивчення і збереження біорізноманіття. Мат. міжн.наук. конф., присвяченої 140-річчю Ботанічного саду і кафедри ботаніки, лісового і садово-паркового господарстваЧернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (5-6 жовт. 2017 р., м. Чернівці) / Наук. ред. І.І. Чорней, В.В. Буджак. – Чернівці, Чернів. нац. ун-т, 2017. – С. 127–128.
  • Шевера М.В. – Протопопова В.В. – Томенчук Д.Є.– Андрик Є.Й. – Кіш Р.Я. (2017): Перший офіційний регіональний список інвазійних видів рослин Закарпаття // Вісн. НАН Укр. – 10. – C. 54–62.
  • Тимченко І.А. –Протопопова В.В. – Шевера М.В. (2017): Зозулині черевички справжні (Cyprepedium calceolus L.), Ремнепелюстник козячий (Himantoglossum caprinum (M. Bieb.) K. Koch), Стевенієла сатириовидна (Steveniella satyrioides (Spreng.) Schltr.). У кн. Судинні рослини Смарагдової мережі України під охороною Бернської конвенції / За ред. В.А. Соломахи. – Житомир: вид. О.О. Євенок. – С. 58–59, 94–95, 114–115.
  • Tokaryuk A.I.– Chorney I.I. – Budzhak V.V. – Protopopova V.V. – Shevera M.V. (2017): Chorological and ecological-coenotic pecularities of Symphyotrichum ciliata (Ledeb.) Nesom (Asteraceae) in Bukovinian Cis-Carpathian // Біол. студії – Stud. Biol. – 11, № 2. – Р. (in press).
  • Зав’ялова – Протопопова В.В. – Шевера М.В. (2017): Цінне зведення про рідкісні види рослин та грибів Білорусі (Рецензія на 4 видання Червоної книги Республіки Білорусь …) // Укр. ботан. журн. – 74, № 4. – C. 403–405.
  • Shevera M.V. – Protopopova V.V. – Burda R.I. – Zavialova L.V. –Kucher O.O. – Korniyenko O.M. (2018): Historical overview of the studies  of alien flora of Ukraine. Acta Horti Bot. Bucurest. – 45. – P. 5–32.
  • Shevera, M. – Protopopova, V.V. – Burda, R.I. – Zavialova, L.V. – Kucher, O.O. – Korniyenko, O.M. (2018): Historical overview of the studies of alien flora of Ukraine. – Acta Horti Bot. Bucurest. –2018. – 45. – P. 5–32.
  • Булах О.В. – Протопопова В.В. – Шевера М.В. (2019): Portulaca cypria Danin, P. granulatostellulata (Poelln.) Ricceri & Arrigoni, P. papillatostellulata (Danin & H. G. Baker) Danin (Portulacaceae Juss.) – нові для флори України таксони із території Закарпаття. Вісн. Чернівец. нац. ун-ту. Сер. Біол. (Біол. системи), 10(1): 87–92.
  • Білявський С.М. – Журавель Н.М. – Протопопова В.В. – Когут Е.І. – Шевера М.В. (2019): Памяті видатного вченога та науковця, професора Світлани Сергіївни Морозюк (14.06. 1937 – 07.11. 2019). Укр. ботан. журн., 76(6): 563–564.
  • Коломійчук В.П. – Шевера М.В. – Воробйов Є. – Орлов О.О. – Прядко О.І. (2019): Erechtites hieracifolius – новий для флори Київського Полісся вид адвентивних рослин. Вісн. Київ. нац. ун-ту. Біол., 3(79): 37–43.
  • Дербак М.Ю. – Бабічин Ю.Ю. – Башта А-Т.В. – Беца В.Л. – Блащак І.О. – Вірченко В.М. – Горбань І.М. – Дербак І.С. – Дербак М.І. – Димитрова Л.В. – Джаган В.В. – Дубина Д.В. – Дудка І.О. – Зеленко С.Д. – Зиман С.М. – Колесник О.Б. – Кондратюк С.Я. – Матічин Ф.М. – Метелешко О.Ю. – Мигаль А.В. – Нанинець М.В. – Нірода Т.М. – Паламар-Мордвинцева Г.М. – Печкан С.І. – Печкан М.В. – Попова Л.П. – Попович С.Ю. – Потіш Л.А. – Протопопова В.В. – Путрашик І.М. – Савка Є.М. – Скира В.І. – Снежик А.І. – Субота В.І. – Субота Г.М. – Субота М.В. – Тюх Ю.Ю. – Устименко П.М. – Чуп В.В. – Шевера М.В. – Шетеля М.В. – Шишига В.В. – Шквиря М.Г. – Щербакова Ю.В. – Царенко П.М. – Цюбик М.О. – Ярема Т.Ф. – Ярема Ю.М. (2019): Національний природний парк «Синевир». Історія та сьогодення / За ред. О.Б. Колесника, О.Г. Радченко. Ужгород: ТДВ «Патент», 440 с.
  • Shevera M.V. – Protopopova V.V. – Tymchenko I.A. – Ryff L.E. (2020): Lectoтypification of Orchis purpurea Huds. × O. punctulata Steven ex Lindl. (Orchidaceae), described from Crimea, and data on its distribution. Thaiszia – J. Bot. (Kosice)30(1): 2330.
  • Булах О.В. – Волуца, О.Д. – Токарюк А.І. – Чорней І.І. – Буджак В.В. –Зав’ялова Л.В. – Кучер О.О. – Шевера М.В. (2020): Portulaca oleracea aggregate (Portulacaceae) з території Чернівецької області (Україна). Вісн. Чернівецьк. ун-ту, сер. Біол. (Біологічні системи)12(2): 228–240.
  • Протопопова В.В. – Тимченко І.А. – Шевера М.В. – Рифф Л.Е. (2020): Типіфікація Orchis × pseudoparviflora (Orchidaceae). Укр. ботан. журн., 77(3): 136–142.
  • Шевера М.В.Андрик Є.Й. – Протопопова В.В. (2020): Сhrysaspis patens і Сh. patens × Сh. campestre (Fabaceae) у флорі України. Вісн. Чернівецьк. ун-ту, сер. Біол. (Біологічні системи)12(2): 259–266.
  • Шевера М.В. – Орлов О.О. – Волуца О.Д. – Кіш Р.Я. (2020): Rudbeckia triloba L. (Asteraceae), новий вид адвентивних рослин у флорі України. Чорноморск. бот. ж., 16(2): 135–143.
  • Булах О.В. – Волуца О.Д. – Токарюк А.І. – Чорней І.І. – Буджак В.В. – Зав’ялова Л.В. – Кучер О.О. – Шевера М.В. (2020): Portulaca oleracea aggregate (Portulacaceae) з території Чернівецької області (Україна). Вісн. Чернівецьк. ун-ту, сер. Біол. (Біол. системи), 12(2): 228–240.
  • Орлов О.О. – Шевера М.В. (2020): Ionoxalis tetraphylla (Oxalidaceae), новий ефемерофіт у флорі України. Чорноморськ. бот. ж., 16(3): 248–255.
  • Протопопова В.В. – Тимченко І.А. – Шевера М.В. – Рифф Л.Е. (2020): Типіфікація Orchis × pseudoparviflora (Orchidaceae). Укр. ботан. журн., 77(3): 136–142.
  • Шевера М.В. – Андрик Є.Й. – Протопопова В.В. (2020): Chrysaspis patens i Ch. patens × Ch. campestre (Fabaceae) у флорі Ураїни. Вісн. Чернівецьк. ун-ту, сер. Біол. (Біол. системи), 12(2): 282–289.
  • Шевера М.В. – Орлов О.О. – Волуца О.Д. – Кіш Р.Я. (2020): Rudbeckia triloba L. (Asteraceae), новий вид адвентивних рослин у флорі України. Чорноморськ. бот. ж., 16(2): 135–143.
  • Shevera, M.V. – Protopopova, V.V. – Tymchenko, I.A. – Ryff, L. E. (2020): Lectotypification of Orchis purpurea Huds. × O. punctulata Steven ex Lindl. (Orchidaceae), described from Crimea, and data on its distribution. Thaiszia – J. Bot. 30 (1): 23-30. https://www.upjs.sk/public/media/23041/Thaiszia2020-1-2-Shevera-etal-023-030.pdf
  • Protopopova, V.V. – Didukh, Y.P. – Tkachenko, V.S. – Shevera, M.V. – Kucher, O. – Zavialova, L.V. – Biatov, A.P. (2021): Grindelia squarrosa (Pursh) Dunal in Ukraine: current distribution and ecological and coenotic peculiarities. – Hacquetia, 20(2): 263–272. https://ojs.zrc-sazu.si/hacquetia/article/view/8989
  • Shevera, M.V. (2021): Preface to the special issue: The current status of invasive plants in Central-Eastern Europe. – Environ. Socio.-econ. Stud., 9, 4: I–II. DOI: 10.2478/environ-2021-0026
  •  Zavialova, L.V. – Protopopova, V.V. – Kucher, O.O. – Ryff, L.E. – Shevera, M.V. (2021): Plant invasions in Ukraine. – Environ. Socio.-econ. Stud., 9, 4: 1–13. DOI: 10.2478/environ-2021-0020
  • Májeková, J. – Zaliberová, M. – Andrik, E.J. – Protopopova, V.V. – Shevera, M.V. – Ikhardt, P. (2021): A comparison of the flora of the Chop (Ukraine) and Čiernanad Tisou (Slovakia) border railway stations. Biologia (Bratislava), 76: 1969–1989. https://doi.org/10.2478/s11756-020-00592-x
  • Дубина Д.В. – Ємельянова С.М. – Дзюба Т.П. – Устименко П.М. – Фельбаба-Клушина  Л.М. – Давидова А.О. – Давидов Д.А. – Тимошенко П.А. – Барановський Б.О. – Борсукевич Л.М. – Вакаренко Л.П. – Винокуров Д.С. – Дацюк В.В. – Єременко Н.С. – Іванько І.А. – Лисогор Л.П. – Казарінова Г.О. – Кармизова Л.О. – Махиня Л.М. – Пашкевич Н.А. – Фіцайло Т.В. – Шевера М.В. – Ширяєва Д.В. (2021) Рудеральна рослинність України: синтаксономічна різноманітність і територіальна диференціація. – Чорноморськ. бот. ж., 17(3): 253–275.
  • Орлов О.О. – Шевера М.В. (2021): Rudbeckia fulgida (Asteraceae) – новий ергазіофігофіт у флорі України. Вісн. Чернівецьк. ун-ту, сер. Біол. (Біол. системи), 13 (1): 100–104.
  • Moysiyenko, I.I. – Shynder O.I. – Lavrinenko, K.V. – Kolomiychuk, V.P. – Levon, A.F. – Shol, G.N. – Chorna, G.A. – Shevera, M.V. – Shyriaieva, D.V. – Vynokurov, D.S. – Zviahintseva, K.O. – Kalashnik, K.S. – Kazarinova, H.O. – Levchuk, L.V. – Skobel, Н.O. – Tarabun, M.O. – Gerasimchuk, G.V. – Lyubinska, L.G. – Bezsmertna, O.O. – Bondarenko, H.M. – Mamchur, T.V. – Volutsa, O.D. (2022): Notes to vascular plant in Ukraine I. – Chornomors’k. bot. z., 18(4): 21–39.
  • Severa M. – Kolozsvári I. – Nagy B. – Kohut E. (2022): Prof. dr. Fodor István (1907–2000) – egy kárpátaljai botanikus élete és munkássága. Beregszász–Ungvár: II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola, M.H. Holodnij Botanikai Intézet, UNTA, 2022. – 140 о.
  • Зав’ялова Л.В. – Протопопова В.В. – Панченко С.М. – Смаголь В.О. – Коломійчук В.П. – Кучер О.О. – Шевера М.В. (2022): Синантропізація рослинного покриву України внаслідок воєнний дій. У кн.: Подолання екологічних ризиків та загроз для довкілля в умовах надзвичайних ситуацій – 2022 (колективна монографія). Полтава– Львів: НУПП імені Юрія Кондратюка, с. 31–52.
  • Bulakh E.V. – Shevera M.V. – Szkudlarz P. – Bulakh P.Ye. – Celka Z. (2022): Identifcation of new taxa of Portulaca oleracea L. aggregate from Poland based on seed coat micromorphological characteristics. Acta Societatis Botanicorum Poloniae, 91: DOI: 10.5586/asbp.9118
  • Dubyna, D.V. – Dziuba, T.P. – Iemelianova, S.M. – Protopopova, V.V. – Shevera, M.V. (2022): Alien species in the pioneer and ruderal vegetation of Ukraine. Diversity, 14(12): 1085, https://doi.org/10.3390/d14121085
  • Shevchyk, V.L. – Solomakha, I.V. – Tymochko, I.Ya. – Dvirna, T.S. – Borsukevych, L.M. – Iemelianova,, S.M. – Solomakha, V.A. – Shevera, M.V. (2022): Impatiens glandulifera (Balsaminaceae) in Ukraine: history of distribution, ecological and coenotic peculiarities, and invasiveness. – Thaiszia – J. Bot., 32(2): 151–178. https://doi.org/10.33542/TJB2022-2-04