IV Міжнародна науково-практична конференція з економіки «Цифрова економіка і сталий розвиток: новітні тенденції у фінансах, обліку, менеджменті та соціально-поведінкових науках»

26-27 березня 2024 року відбулася ІV Міжнародна науково-практична конференція «Цифрова економіка і сталий розвиток: новітні тенденції у фінансах, обліку, менеджменті та соціально-поведінкових науках», організована кафедрою обліку і аудиту Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ разом із партнерами. Захід присвячений «Дням Ракоці» Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ.

Конференція присвячена обміну досвідом та науковими дослідженнями  в рамках ініціативної наукової теми кафедри Функціонування системи фінансів, обліку та оподаткування в умовах дії глобальних факторів впливу на інноваційний розвиток економіки” щодо висвітлення питань, пов’язаних з новітніми тенденціями у сфері обліку, фінансів, економіки підприємств, менеджменту, маркетингу та загалом соціально-поведінкових наук у контексті реалізації стратегії цифровізації економіки в умовах Індустрії 4.0 із залученням до розробки рекомендацій відомих міжнародних експертів у міждисциплінарних областях.

Робота конференції реалізована у розрізі п’яти напрямів:

  1. Цифрова економіка та сталий розвиток на макро-, мезо- та мікрорівнях.
  2. Перспективи розвитку обліку, оподаткування, аналізу й аудиту в умовах цифровізації економіки.
  3. Цифрова трансформація у фінансах, банківській діяльності, страхуванні та фондовому ринку: інновації та сталий розвиток.
  4. Інноваційний менеджмент та маркетинг у контексті новітніх економічних викликів.
  5. Соціально-поведінкові науки у контексті економічної трансформації.

До участі у конференції долучилося 240 учасників: науковці з українських та закордонних закладів вищої освіти, (з них – 44 докторів наук, з яких 18 завідувачів кафедр; – 85 кандидатів наук), а також докторанти, аспіранти та здобувачі вищої освіти й інші зацікавлені особи. Представлено 85 науково-освітніх та практикуючих установ з України, Угорщини, Словаччини, Румунії, Малайзії, Індії, Іраку, Таїланду, Туреччини.

В рамках конференції відбулось жваве спілкування між учасниками під час пленарного засідання та панельних дискусій в секціях.

Це слайдшоу вимагає JavaScript.

За участі вітчизняних та зарубіжних дослідників і практиків, розглянуто комплекс актуальних питань, а саме: вплив цифрових трансформацій на сталий розвиток, інноваційна діяльність промислових підприємств в умовах національної політики сталого розвитку, використання цифрових інструментів для фіксації злочинів проти довкілля, оцінювання динаміки ІТ-галузі в умовах економічної нестабільності, взаємозв’язок між центральноєвропейськими торговими шляхами та доходами держав-членів ЄС, удосконалення підходів до стратегічного управління підприємством у контексті сталого розвитку, формалізація процесів розвитку кіберспорту як системи «розробників/видавців ігор – кіберспортивних подій – кіберспортивних дисциплін», тенденції нефінансової звітності в ЄС – поява CSRD та обов’язкове підтвердження звітності, истема бухгалтерського обліку як інструмент організаційної легітимації: контекст сталого розвитку, вплив цифрових процедур бухгалтерського обліку та аудиту на ефективність збору податків, поширення використання генеративного штучного інтелекту в процесах управління малими та середніми підприємствами в Угорщині, ESG-звітність як інструмент управління сталим розвитком підприємства, планування та контроль – превентивний та реактивний підходи до управління державними фінансами, обліково-аналітичне забезпечення сталого розвитку підприємств сфери послуг, вплив штучного інтелекту на організацію бухгалтерського обліку, фандрайзинг як умова розвитку та відновлення вітчизняних підприємств у поствоєнний період, аудиторська діяльність в Україні в умовах цифрової трансформації, вплив розвитку цифрової економіки на облікову методологію, вимоги міжнародних стандартів з фінансового моніторингу до транскордонних платежів, Євродиректива BRRD та процес її імплементації в Україні, управління інвестиціями в цифровому просторі, мовний ландшафт та економіка: приклад румунських та угорських поселень на Закарпатті, людський фактор інформаційної безпеки та інші.

Важливим результатом міжнародної науково-практичної конференції є те, що конференція об’єднала дослідників і науковців різного спрямування, учасники обмінялись цінним досвідом, який буде поширюватися в України та інших країн світу, що сприятиме вдосконаленню цифрової економіка і сталого розвитку у фінансах, обліку, менеджменті та соціально-поведінкових науках. Високий рівень їх доповідей та жваві дискусії підкреслили важливість наукової комунікації у сучасному суспільстві.

Організатори конференції щиро вдячні всім учасникам, які поділилися результатами своїх наукових розробок та прийняли безпосередню участь у роботі конференції.

    Ця стаття також доступна наступними мовами

  • English