Промова Віктора Микити на церомонії відкритті навчального року в ЗУІ

Шановні студенти, шановні батьки! Шановні викладачі, вельмишановний пане Міністре, генеральний консуле, шановні колеги!

Стою тут перед Вами у військовій формі, але так хотілося би стояти у цивільному одязі. Усі ми, як і глава держави, як і вся українська армія, втомилися. Втомилися від того, що у нас немає ні суботи, ні неділі, ні вихідних, ні святкових днів, ми працюємо в режимі 24 на сім. І нашим головним завданням є зробити усе для того, щоб запезбечити мирне життя на Закарпатті, щоб тут панував спокій. Це наше завдання – ось прозвучало слово «обов’язок» – це наш обов’язок. Обов’язок дітей, обов’язок студентів – вчитися, і якнайкраще засвоювати матеріал, який їм викладають. Пан ректор у своїй промові згадав про сталінізм і його негативний вплив на країни Європи, де знущалися з народів, знищували цілі нації, а людей примушували відмовлятися від своєї ідентичності. У того, хто не знає історії, немає майбутнього. Вивчайте історію. І тоді зрозумієте, що ми знову і знову боремося з одним і тим же злом. Ми можемо будувати плани на майбутнє тут, на мирній території, завдяки нашим військовим. Поки я стою тут і промову виголошую, на фронті гине солдат, який захищає нас, який робить можливим те, щоб ми могли зібратись тут, з Вами. Стоячи тут, я хочу подякувати нашим угорським партнерам за те, що вони надали можливість тисячам українських дітей оздоровитися в Угорщині цього літа. Однак варто згадати, що тисячі дітей зникли безвісти, тисячі дітей були викрадені злочинною російською владою.

Я вдячний Угорщині за надану підтримку місцевим громадам і громадам, які знаходяться поблизу лінії фронту. Але мій годинник сигналізує, постійно сповіщає про нові повідомлення від керівників військових адміністрацій щодо обстрілів мирних мешканців, нападів на мирні громади. Україна потребує допомоги від усієї Європи, від усієї світової спільноти, від усього цивілізованого світу. Як зауважив і пан ректор, настали непрості часи, багато угорців покинули батьківщину, багато хто задається питанням, яким буде їхнє майбутнє. Якщо наші солдати будуть озброєні і зможуть успішно продовжувати контрнаступ, повірте, більшість угорців повернеться додму. Я, як голова військової адміністрації, усвідомлюю відповідальність, яка лежить на мені за те, щоб у кожній громаді Закарпаття панував мир, а люди відчували себе у безпеці. Нам вдалося врятувати частину економіки України завдяки релокації бізнесу на Закарпаття. Ми створили тисячі робочих місць на Закарпатті, і в Берегівському районі зокрема. Тільки так ми можемо захистити наші громади, адже коли у людини є робота, житло, має дохід, відчуває безпеку, вона залишиться на своїй батьківщині. І завдяки нашим угорським партнерам ми маємо надійну підтримку у сфері освіти. Ці діти – наше майбутнє, тому ми повинні їх захистити. Ми повинні створити всі умови для того, щоб ті, хто покинув Закарпаття, навіть з дітьми, могли повернутися назад, жити та здобувати освіту вдома. Користовуючись нагодою, хотів би висловити Вам подяку за те, що Ви не покинули Україну, залишилися тут, працюєте і продовжуєте навчатися. Повірте, у Вас є майбутнє в Україні, і ми будемо працювати над тим, щоб це майбутнє було мирним.

Дякую нашим партнерам за всю допомогу, яку вони нам надають. Сподіваюся, що успіх – за нами, ми зможемо перемогти, вибити ворога з нашої території, щоб і надалі тут жити.

Дякую за увагу!

Ця стаття також доступна наступними мовами:
• Magyar