Співробітники Науково-дослідного центру імені Антала Годинки взяли участь у міжнародній конференції у Мадриді

З 2011 року співробітники Науково-дослідному центрі ім. Антала Годинки запустили проєкт із вивчення використання угорської мови в державних установах населених пунктів Закарпаття, в рамках якого дослідники на основі методу картографування мовних явищ документували таблички з одно- та багатомовними написами в населених пунктах краю, де компактно проживають угорці. Однак науковці вирішили не зупинятися на досягнутому, тож у 2012 році стартував проєкт «Двомовність: наочні та практичні аспекти», основною метою якого стало задокументування сучасних та збір архівних фотографій багатомовних вивісок, створених в останні десятиліття. Під час збору даних організатори проєкту провели польові, архівні дослідження, а також оцифрували ряд фотографій та документів з приватних колекцій, отриманих в ході опитування місцевого населення. Перші матеріали виставки «Наочні аспекти двомовність: мовна політика у світлинах» були представлені ще у 2012 році, до якої увійшли плакати з текстами 3-ма мовами (угорською, англійською, українською), набувши неабиякої цінності завдяки багатому фотоматеріалу, що відображають різні періоди розвитку білінгвізму на Закарпатті (з 1867 по 2012 рр.). Збір матеріалів тривав і в наступні роки, відтак у 2018 році виставка поповнилася новими світлинами.

В науковій літературі метод картографування мовних явищ висвітлюється по-різному, враховуючи його особливості використання, рівневу структуру, формалізм та індивідуальний характер, семіотичну, графологічну, соціально-ономастичну (номенклатурну) специфіку, тощо. Наші співробітники опублікували кілька досліджень на тему візуального використання мови, де, серед іншого, мовний ландшафт розглядається як один із різновидів мовної політики, як частина повсякденної етнічності та як ланка, що поєднує мовні та економічні аспекти (невичерпний перелік див., напр.. Черничко 2015, 2016a, 2016b, 2017, 2019, Черничко-Гіреш-Ласлов-Товт-Орос 2022, Гіреш-Ласлов 2015, 2018a, 2018b, 2019, Кормочі 2014, 2016, 2017, 2018a, 2018b, Лайхонен-Черничко 2017, 2019, Товт 2014a, 2014b, 2018, Товт-Орос 2019, Гіреш-Ласлов – Матей-Товт-Орос 2022, Гіреш-Ласлов – Матей-Товт-Орос 2023). З розвитком досліджень у галузі лінгвістичного ландшафту матеріал, зібраний і опрацьований самим інститутом, став значно багатшим: окрім вивчення написів, встановлених у публічних місцях, досліджувався лінгвістичний ландшафт веб-сайтів та соціальних мереж. Першочерговою метою дослідників від зародження самої ідеї було зафіксувати та дослідити мовне розмаїття Закарпаття (як у реальному, так і у віртуальному просторі).

Впродовж останніх років воркшоп «Лінгвістичний ландшафт» став однією з найвідоміших платформ у галузі дослідження мовних явищ: за час існування проєкту організували тринадцять воркшопів у чотирьох містах на чотирьох континентах: Тель-Авів (2008), Сієна (2009), Страсбург (2010), Аддис-Абеба (2012), Намюр (2013), Кейптаун (2014), Берклі (2015), Люксембург (2016), Ліверпуль (2017), Берн (2018), Бангкок (2019), Гетеборг (2021, у форматі онлайн) і Гамбург (2022).

14-й воркшоп Лінгвістичний ландшафт відбувся в Мадриді з 6 по 8 вересня 2023 року за підтримки Автономного університету Мадрида, Мадридського університету Комплутенсе та Дослідницького центру з вивчення питань багатомовності, дискурсу та комунікації (MIRCo). Триденна конференція була присвячена темі утопія та антиутопія. Міжнародна конференція не лише об’єднала фахівців з різних університетів, але й стала площадкою для обміну досвідом у цій галузі. У заході взяла участь делегація викладачів та дослідників із Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ. Співробітники Науково-дослідного центру імені Антала Годинки та кафедри філології отримали запрошення ще навесні, оскільки цього року організатори також підготували тематичну секцію, присвячену темі розвитку мовного ландшафту України у воєнний час. Корнелія Гіреш-Ласлов та Степан Черничко представили доповідь на тему «Мовний ландшафт маленького містечка в Західній Україні (Берегове/Берегсас) в умовах повномасштабного вторгнення Росії на територію України».

А Рейка Матей та Еніке Товт-Орос, взявши участь в іншій сесії, прочитали лекцію на тему «Мова та економіка: мовний ландшафт підприємств у двомовних населених пунктах Закарпаття (Україна)», під час якої висвітлили вплив розвитку мовного ландшафту на економічні процеси на прикладі населених пунктів Закарпаття в умовах мультилінгвізму. Окрім жвавої дискусії, семінар став чудовою нагодою для налагодження професійних зв’язків, оскільки у заході взяли участь чимало науковців, теми досліджень та інтереси яких буде близькі до тих, які представляє інститут.

Ця стаття також доступна наступними мовами
• Magyar