ЗАЯВА загальних зборів Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства від 9 грудня 2023 р.

Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство (ЗУПТ) протягом трьох десятиліть свого існування завжди підтримувало діяльність та розвиток угорських навчальних закладів на Закарпатті й досі вважає це своїм найважливішим завданням.

З 2017 року Товариство безперервно бореться за скасування невигідних для угорської громади Закарпаття обмежень. У рамках чинного законодавства наша діяльність принесла чимало результатів.

Нещодавно українські законодавці прийняли зміни до деяких законів України щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів стосовно прав національних меншин, які мають врегулювати обмеження прав на освіту, використання мови в усіх сферах життя національних спільнот. На підставі даного закону необхідно переглянути та відредагувати чимало законодавчих актів, щоб відновити права, які були звужені за останнє десятиліття. На сьогодні ми ще не знаємо точного змісту закону, тому сформулюємо свою остаточну позицію лише після його затвердження Президентом України. Наразі ми можемо зробити заяву на основі інформації, оприлюдненої на сайті МОН України.

Найважливішим для нас є те, щоб не визначалися у відсотках предмети, які викладатимуться українською мовою, проте однозначно погоджуємося з можливістю удосконалено вивчати українську мову та літературу, історію України та захист України українською мовою. Закон залишає можливість для керівників закладів освіти розширити коло цих предметів. Це означає, що керівництво навчальних закладів регіону та вчителі повинні бути відповідальними та зацікавленими у захисті наших прав, оскільки за останні роки траплялися випадки, коли дирекція окремих шкіл, попри думку батьків та вчителів, самовільно надавала дозвіл викладати певні предмети українською, зокрема там, де легше було знайти українськомовного фахівця, ніж угорськомовного.

В освітніх закладах, де є клас або група з навчанням мовою національної меншини, у навчальному процесі, крім державної мови, надається право використовувати і мову національної меншини. Ми відзначаємо це з полегшенням, але все ж викликає занепокоєння той факт, що окремі навчальні заклади не відновили свого статусу школи нацменшини.

Приватним навчальним закладам надається право вибору мови навчання, що відповідає рекомендаціям Венеціанської комісії. Ми вважаємо необхідним дотримання даних рекомендацій і у сфері вищої освіти, як це було врегульовано законом, прийнятим у 2014 році, після Майдану, та скасовано після прийняття закону про державну мову.

Досі не вирішено питання використання угорської мови в державних професійних, професійно-технічних, закладах фахової передвищої освіти, закладах вищої освіти.

Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство ретельно вивчило оприлюднений перший варіант законопроєкту та надіслало свої пропозиції до відповідного комітету Верховної Ради України, ініціаторам закону. Ми навіть провели онлайн-нараду із заступником міністра освіти і науки України щодо усіх питань, що стосуються освіти на Закарпатті. Ми також домовилися, що після прийняття закону окремі питання, які не можуть бути врегульовані в рамках закону, будуть врегульовані в законодавчих актах.

Закликаємо компетентні виконавчі й контролюючі установи та органи врегулювати наступні права згідно з нашими домовленостями:

  1. Оскільки закон не регулює «статус» шкіл національних меншин, необхідно надати роз’яснення, як тлумачити текст закону про те, що «мовою навчального процесу може бути мова національної меншини, поряд з українською, в навчальних закладах, де є клас або група нацменшини». Згідно з домовленістю, це означає, що мова національних меншин може використовуватися в закладі в усіх ситуаціях, заходах, зустрічах, засіданнях, місцях, у процесі створення іміджу закладу, в рекламі та на веб-сайті.
  2. Постійно забезпечувати переклад мультипредметних тестів та тестів ЗНО мовами національних меншин для випускників загальноосвітніх шкіл.
  3. Розробити механізм, який би дав змогу складати іспит на атестат, бакалаврат та магістратуру мовами національних меншин.
  4. З метою збереження ліцеїв з мовою викладання національних меншин надати можливість створення ліцейного відділення навіть з одного класу.
  5. Щоб зберегти мережу шкіл національних меншин, витрати на утримання навчальних закладів з кількістю учнів менше 300 осіб мають забезпечуватися з центрального бюджету цілеспрямовано, а не відповідно до квоти за кількістю учнів.
  6. У закладах освіти будь-якого типу та рівня, у тому числі професійного, професійно-технічного навчання, фахової передвищої освіти, де є потреба у забезпеченні навчання мовою національної меншини, надати можливість створення такої групи.
  7. При конкурсі на посади керівників державних і комунальних закладів освіти рівень знання державної мови встановити на середньому рівні.
  8. У закладах освіти, де функціонує клас чи група з мовою навчання національної меншини, один із керівників навчального закладу повинен володіти мовою даної національної меншини.
  9. Міжнародна інституційна акредитація закладів вищої освіти має бути визнана на національному рівні.
  10. При прийнятті всіх нових законів про освіту слід враховувати положення Закону про національні меншини.

Крім питань освіти, ми зробили ряд пропозицій до проєкту Закону про національні меншини, які будемо лобіювати в майбутньому з метою забезпечення та відновлення наших прав:

– Юрисдикція закону про національні меншини має поширюватися на всі адміністративно-територіальні одиниці, не лише на села, селища, міста, а й на територіальні громади, райони, області, де відсоток даної національної меншини досягає мінімуму, вказаного у законі. Ми наполягаємо на тому, щоб цей мінімум було встановлено на рівні десяти відсотків, як це було забезпечено Законом про використання регіональних мов 2012 року. Його збільшення вважаємо обмеженням прав національних меншин.

– Вважаємо недоцільним для органів місцевого самоврядування дублювати право на використання мови національних меншин, передбачених законом, окремою постановою, оскільки воно врегульовано вищим законом.

– При написанні імен та прізвищ представників національних меншин латинськими літерами слід враховувати правила мов національних меншин, оскільки при транскрипції вони значно спотворюються.

– Забезпечити можливість парламентського представництва національних меншин відповідно до попередньої практики: створити окремий одномандатний виборчий округ для меншини, яка проживає в одному регіоні, де населення даної меншини становить мінімум 51 відсоток. Якщо це не буде відновлено, слід розробити новий порядок, щоб усі визнані в Україні національні меншини могли брати участь у роботі парламенту з правом голосу або принаймні мати свого речника.

– Надати можливість навчальним закладам національних меншин видавати свідоцтва про успішність учнів мовою національної меншини.

– Дозволити використання мови національної меншини не лише для екстреної медичної допомоги, а й для всіх медичних послуг.

– Забезпечити багатомовні бюлетені під час виборів, як це практикувалося у минулі роки.

– Уся топографічна інформація (назва міста, села, вказівники назв вулиць тощо) в адміністративно-територіальних одиницях, де узаконена мова національної меншини, також повинна надаватися мовою національної меншини.

– Забезпечити право використання національної символіки національних меншин.

– Забезпечити вивчення мови жестів меншин для тих, хто цього потребує.

– У державних закладах вищої освіти Вченій раді надати право приймати рішення про те, щоб один, декілька чи всі предмети викладалися англійською або іншою мовою Європейського Союзу.

– У науковій і науково-технічній діяльності, крім державної, може використовуватися англійська або інша мова Європейського Союзу.

– Забезпечити використання мов Європейського Союзу для наукових публікацій і тез.

Контроль за дотриманням прав національних меншин в Україні повинен здійснювати незалежний уповноважений з прав людини.

 

Берегове, 9 грудня 2023 р.

Загальні збори Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства

    Ця стаття також доступна наступними мовами

  • Magyar
  • English