Кафедра географії та туризму
Контакти:
Поштова адреса: Кафедра географії та туризму Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці II, 90200 Берегово, площа Кошута, 6, Україна.
Телефон: +380 3141 429 76, ячейка 134 (міжнародні дзвінки), а також: 0-241-429-76, ячейка 134 (міжміські дзвінки).
Факс: (8-241)-234-62.
E-mail: foldtudomanyi.turizmus.tanszek@kmf.org.ua
Коротка історія кафедри
Кафедра географії, безпосередній попередник кафедри географії та туризму Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, створена в жовтні 2006 року шляхом відокремлення робочої групи «Географія», яка працювала в рамках кафедри математики та природничих дисциплін. Вона реорганізована в кафедру географії та туризму наказом ректора у вересні 2014 року. Якісне виконання навчальних, дослідницьких та організаційних завдань підрозділу забезпечує 21 викладач, серед них 1 доктор наук, професор, а 12 мають ступені кандидатів наук та PhD, вчене звання доцента.
Кафедра географії та туризму є випусковою по підготовці бакалаврів та магістрів з галузі знань 01 Освіта/Педагогіка спеціальності 014 Середня освіта (Географія) та з галузі знань 24 Сфера обслуговування спеціальності 242 Туризм та рекреація, забезпечуючи як теоретичну, так і практичну фахову підготовку.
Якісному навчанню сприяє сучасна матеріально-технічна база, яка постійно оновлюється й розширюється. Кафедра провадить свою діяльність у восьми спеціалізованих аудиторіях та лабораторіях. Поруч із сучасними геологічними, геодезичними та метеорологічними приладами (поляризаційні мікроскопи, лазерний теодоліт, інфрачервона камера (тепловізор) тощо), науково-педагогічній роботі кафедри новий вагомий поштовх дали придбані та освоєні науково-педагогічними працівниками у 2017 та 2019 рр. квадрокоптери. Вони разом із відповідним програмним забезпеченням і GIS-лабораторією дозволяють проводити великомасштабні високоточні зйомки земної поверхні.
Спільно з кафедрою біології та хімії використовується сучасний атомно-абсорбційний спектрофотометр і полум’яний фотометр, а в 2019 році спільна матеріально-технічна база доповнилася ще й рентгенівським дифрактометром і вольтаметром, тим самим відкриваючи нові перспективи у петрографічних дослідженнях, а також розширюючи можливості вивчення забруднення ґрунту та води.
Важливою складовою якісної фахової підготовки здобувачів вищої освіти є сховище мінералів і гірських порід, яке складається з понад 1400 зразків та постійно поповнюється. Крім того, у 2016 році відкритий Музей мінералів ім. Євгена Боркача, де на сьогодні розміщено близько 1600 експонатів, які мають не лише наукову цінність, але і пізнавальний та видовищний інтерес.
Значний розвиток матеріальної бази підготовки бакалаврів з туризму відбувся шляхом оснащення трьох спеціалізованих кабінетів, а також навчальної кухні-лабораторії, бару і готелю. У 2020 році на базі кафедри створена Навчальна лабораторія «Туристично-інформаційний центр «Rákóczi-tours», до основних завдань якої – поряд із зміцненням фахової бази спеціальності Туризм та рекреація – входить також популяризація туристичних ресурсів Закарпаття.
Поряд з навчальною роботою співробітники кафедри географії та туризму здійснюють активну науково-дослідницьку діяльність. Вона направлена, передусім, на висвітлення географічних та туристичних особливостей нашого рідного краю – Закарпатської області. Підтвердженням є понад 600 статей, монографій, тез, методичних видань, виступів на конференціях тощо, підготовлених працівниками кафедри, які групуються навколо наступних тематичних напрямків:
- Етно- та демогеографічні особливості Закарпаття;
- Екологічні проблеми регіону;
- Регіональні геологічні та геофізичні дослідження;
- Сучасний стан та перспективи розвитку туристичної галузі Закарпаття;
- Туристичні ресурси Закарпаття тощо.
Поруч із науково-дослідною роботою, або в якості її складової, кафедра регулярно виступає організатором ряду представницьких міжнародних наукових форумів. Зокрема, у 2021 році вже втретє (за олімпійською системою, замість 2020 року, після 2012 та 2016 року) відбулася міжнародна наукова географічна конференція, цього разу в он-лайн режимі. Захід проведений спільно із закордонними партнерами, зокрема: Інститут національних стратегічних досліджень (м. Будапешт, Угорщина), кафедра регіональних наук Університету ім. Лоранда Етвеша (м. Будапешт, Угорщина) та кафедра соціальної географії і територіального розвитку Дебреценського університету (м. Дебрецен, Угорщина). Вважаємо, що серія конференцій стала зручним майданчиком для публікації результатів власних наукових і прикладних досліджень, обміну думок щодо вищезазначеної тематики, а також налагодження особистих і професійних контактів для фахівців з України, Угорщини та інших країн.
Кафедра географії та туризму Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ підтримує тісні та плідні наукові й освітні зв’язки з підрозділами інших ЗВО з подібним профілем діяльності. Першорядне значення серед них має співпраця з кафедрами географічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка, кафедрою географії Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, географічним факультетом Ужгородського національного університету, Інституту географії та наук про Землю Університету ім. Лоранда Етвеша (м. Будапешт, Угорщина), а також Інституту наук про Землю Дебреценського університету (м. Дебрецен, Угорщина). Вагомими для кафедри у напрямку її науково-дослідної роботи та підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників є зв’язки з Інститутом географії Національної академії наук України та Інститутом географії Науково-дослідного центру астрономії та наук про Землю (м. Будапешт, Угорщина).
- ЦІЛЬОВІ ПОКАЗНИКИ ДІЯЛЬНОСТІ (результативності, ефективності та якості) кафедри географії та туризму Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ на 2023 рік
- Висновки експертної комісії Міністерства освіти і науки України про підсумки акредитаційної експертизи підготовки бакалаврів з напряму 6.040104 Географія галузі знань 0401 Природничі науки у Закарпатському угорському інституті імені Ференца Ракоці ІІ, м. Берегове
- ЕКСПЕРТНІ ВИСНОВКИ експертної комісії Міністерства освіти і науки України про підсумки акредитаційної експертизи підготовки бакалаврів з напряму 6.140103 Туризм, галузі знань 1401 Сфера обслуговування у Закарпатському угорському інституті імені Ференца Ракоці ІІ
Особовий склад
| Працівник | Посада | Науковий ступінь, Вчене звання |
|---|---|---|
| Молнар Йосип Йожефович | завідувач кафедри, доцент | кандидат географічних наук, доцент |
| Іжак Тібор Йосипович | заступник завідувача кафедри, доцент | кандидат географічних наук, доцент |
| Фодор Дюло Дюлович | проректор, доцент | кандидат географічних наук, доцент |
| Щука Галина Петрівна | професор | доктор педагогічних наук, професор |
| Бергхауер Олександр Олександрович | доцент | кандидат географічних наук, доцент |
| Генці Шандор Олександрович | доцент | доктор філософії з галузі природничі науки, доцент |
| Ігнатишин Василь Васильович | доцент | кандидат фізико-математичних наук |
| Молнар Д. Стефан Стефанович | доцент | доктор філософії з галузі природничі науки, доцент |
| Моца Андрій Андрійович | доцент | кандидат юридичних наук, доцент |
| Торпоі Йосип Йосипович | доцент | доктор філософії з галузі науки про землю |
| Шаш Еники Людвиківна | доцент | доктор філософії з галузі науки про землю |
| Гергель Лівія Бейлівна | викладач | |
| Олаг Наталія Карлівна | викладач | |
| Товт Атілла Атіллович | старший викладач | |
| Бірток Ванесса Жолтівна | викладач, стажист | |
| Бенедек Вікторія Іванівна | асистент | |
| Ваш Едіна Яношівна | асистент | |
| Коваль Катерина Петрівна | старший викладач | доктор філософії з галузі знань науки про землю |
| Лінц Аннамарія Юліївна | асистент | |
| Нодь Оршоя Ласлівна | старший викладач | PhD, кадидат економічних наук |
| Сейкель Маріанна Адальбертівна | асистент | |
| Шилкіна Гелена Олександрівна | лаборант |
Основні партнери
Географічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Інститут географії Дебреценського університету
Інститут географії університету м. Пейч
Кафедра метеорології Наукового університету імені Етвеша Лоранда
Колекція мінералів імені Боркач Євгена
В аудиторії Пешт медє знаходиться колекція мінералів, зібрана випускником інституту, Боркач Норбертом, який передав її в інститут, у знак пам’яті про свого батька, колишнього проректора закладу, др. Боркач Євгена. Музей відкрито 20-го травня 2016 року.
На виставці представлено всього 1401 зразків мінералів, гірських порід та викопних рештків, які походять з 278 локалітетів 52 країн світу за наступним розподілом:
| Континент | Країна (к-сть) | Локалітет (к-сть) | Країна в межах континенту з найбільшою кількістю локалітетів |
|---|---|---|---|
| Європа | 21 | 103 | Чехія |
| Азія | 8 | 41 | Китай |
| Америка | 12 | 88 | США |
| Африка | 11 | 42 | Марокко |
| Австралія | 1 | 4 | Австралія |
Цікаві зразки колекції:
- шафа: Вілліоміт / Villiaumite (4. полиця), рідкісний галогеновий мінерал, при паданні на мінерал ультрафіолетового світла виникає фосфоресценція.
Кріоліт / Cryolite (4. полиця), рідкісний галогеновий мінерал.
Aтакамит / Atacamite (4. полиця), рідкісний мідний мінерал.
- шафа: Кальцит / Calcite (3. полиця, 1-ий мінерал), ідеальна кристалічна форма.
- шафа: Уранініт / Uraninite (найнижча полиця), дуже рідкісний променистий мінерал.
- шафа: Мармароський діамант / Herkimer Diamond (найнижча полиця), прозорий, безбарвний варіант кварцу.
- шафа: Танзаніт / Tanzanite (4. полиця) розповсюджений тільки в Танзанії рідкісний та цінний мінерал.
- шафа: Шпінель / Spinel (5-6. полиця), використовується ювелірною промисловістю, деякі його варіанти продаються, як дорогоцінні камені.
- шафа: Унґварит / Ungvarite (3. полиця), мінерал названий в честь м. Ужгород, обласного центру Закарпаття.
Карибібіт / Karibibite (найнижча полиця), рідкісний залізовмісний мінерал. - шафа: Aнтимоніт / Stibnite (4. полиця), рідкісний мінерал.
Частини різних метеоритів (6. полиця).
- шафа: Анапаїт / Anapaite (4. полиця), мінерал, який добувають головним чином в Україні.
- шафа: Різні гіпсові мінерали / Gypsum (2. та найнижча полиця).
- шафа: Цеоліти / Zeolitea, відіграють велику роль в очищенні води та у відтворенні ґрунту.
- шафа: Кермезіт / Kermesite (2. полиця), рідкісний, антимоновмісний мінерал.
Берцеліаніт / Berzelianite (6. полиця), дуже рідкісний мідний мінерал.
Алабандин / Alabandite (найнижча полиця), рідкісний марганцевий мінерал.
- шафа: Пірит / Рyrite, має ідеальну (кубічну) кристалічну форму.
- шафа: Бурштин / Amber (1. полиця).
- шафа: Комари та мухи, замкнені в бурштині (2. полиця).
Зуб мамонта (найнижча полиця).
- шафа: Залишки дуже старої морської лілії / Crinoid (3. полиця).
- шафа: Відбитки рідких папоротей та древніх дерев із Донецького басейну.
- шафа: Кварцові формації, використовувані як дорогоцінний камінь.
Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ
Колекція мінералів і гірських порід
У коридорах третього поверху Інституту розміщена Колекція мінералів і гірських порід Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ. Серед її експонатів знаходяться як взірці місцевого значення, так і особливі об’єкти з усієї України та Карпатського басейну. Колекція містить не тільки найменування, які важливі з точки зору підготовки здобувачів географічної спеціальності, але може бути цікавою і для ширшого кола відвідувачів.
Колекція поділена на чотири категорії: гірські породи (магматичні, осадові, метаморфічні), мінерали (самородні елементи, сульфіди, галогеніди, оксиди, карбонати, борати, сульфати, фосфати, силікати, органічні мінерали), кам’яні знаряддя праці палеоліту та фосилії (скам’янілості), назви яких подані угорською та українською мовами, у відповідності до рідних мов здобувачів, що навчаються у закладі.
Придбання приблизно 6 відсотків (72) експонатів з їх загальної кількості (1256) фінансувалося з бюджету інституту, решту заклад отримав від донаторів. У створенні колекції ключову роль зіграли Др. Ільдіко Орос, Проф. Др. Шандор Сакалл, Проф. Др. Степан Черничко, Аттіла Когут і Ференц Тарацкезі. Інші донатори: Др. Павел Бачо, Наталія Балла, Лівія Балог, Оскар Балог, Норберт Боркач, Др. Аніко Берегсасі, Др. Томаш Біро, Ласло Бочкор, Беата Бойог, Др. Арпад Чамер, Іштван Часар, Др. Іван Чизмар, Еніке Денч, Др. Андрій Домаранський, Др. Агнеш Гал, Йожеф Галл, Каталін Ревес-Галл, Др. Шандор Генці, Др. Тібор Іжак, Др. Ева Келемен, Проф. Др. Йосип Кобаль, Гейза Ковач, Маріанна Ковач, Др. Міклош Козак, Янош Лефко, Богдан Мацків, Др. Аніта Марку, Др. Стефан Молнар Д., Др. Йосип Молнар, Шандор Орбан, Ержебет Орос, Гейза Орос, Ева Палко, Гейза Папп, Др. Золтан Пішпекі, Др. Адальберт Рац, Др. Петер Рожа, Др. Еніке Шашш, Роберт Шашш, Др. Ласло Шіте, Ласло Сабо, Др. Шандор Сокач, Др. Дьердь Сакмань, Др. Каталін Салаі, Йожеф Сечі, Др. Еміль Семрад, Др. Янош Сепеші, Др. Жужанна Сепеші, Проф. Др. Дюло Сер, Золтан Варйу, Александра Віраг.
Представлені експонати походять з європейських (Албанія, Австрія, Чехія, Фінляндія, Франція, Греція, Хорватія, Польща, Угорщина, Італія, Росія, Вірменія, Румунія, Іспанія, Швейцарія, Словаччина, Україна), азійських (Афганістан, Індія, Ізраїль, Японія, Казахстан, Китай, Киргизстан, Монголія, Росія, (азійська частина) Таджикистан, Туреччина, Туркменістан), африканських (Південно-Африканська Республіка, Єгипет, Мадагаскар, Малі, Марокко, Намібія, Танзанія), американських (Бразилія, Сполучені Штати Америки, Канада, Мексика) та австралійських родовищ. Унікальну цінність має колекція північно-американських мінералів з 250 взірців, яка розміщена поблизу входів до аудиторій Будапешт та Кечкемет.
